Артенацька культура
Артенацька культура — археологічна культура епохи пізнього халколіту (бл. 2400 до н. е.), Названа так за місцем виявлення селища Артенак в провінції Шаранта.
Передісторія регіону[ред. | ред. код]
На заході Франції в 6-5 тис. до н. е. існувала рукадурська культура (Roucadourien) зі значними пережитками мезоліту (аж до канібалізму). Дана культура поступово входить в сферу впливу набагато високорозвиненої культури кардіальної кераміки. Приблизно в 4 тис. до н. е. рукадурську культуру змінює тенакська культура, яка через тисячоліття змінюється артенакською [1].
Область поширення[ред. | ред. код]
Протягом тисячоліть між артенацькою та дунайськими культурами існувала стійка межа, що проходила недалеко від Рейна.
Технології[ред. | ред. код]
Для неї характерна велика кількість наконечників, тому вважається, що артенакці були майстерними лучниками.
Артенакці були першими носіями технології обробки металу в атлантико-біскайській області, які запозичили близько 2900 до н. е. з узбережжя північної Каталонії-Руссільону (куди, в свою чергу, вона прийшла від культури Ремеделло на заході Італії).
Етнічна приналежність[ред. | ред. код]
Артенакці вважаються предками аквітанів та васконів, від яких походять баски.
Дивіться також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ CULTURE DE THENAC. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 22 серпня 2016.