Вяртсиля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вяртсиля
рос. Вяртсиля

Координати 62°10′37″ пн. ш. 30°41′50″ сх. д. / 62.17694444447177204° пн. ш. 30.69722222224977770° сх. д. / 62.17694444447177204; 30.69722222224977770Координати: 62°10′37″ пн. ш. 30°41′50″ сх. д. / 62.17694444447177204° пн. ш. 30.69722222224977770° сх. д. / 62.17694444447177204; 30.69722222224977770

Країна  Росія
Адмінодиниця Vyartsilskoye urban settlementd
Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка
Сортавальський район
Перша згадка 1499
Висота центру 101 м
Населення 3794 осіб (1959)[1],
3860 осіб (1970)[2],
2935 осіб (1979)[3],
2915 осіб (1989)[4],
3230 осіб (2002)[5],
3031 осіб (2009)[6],
3080 осіб (2010)[7],
3077 осіб (2012)[8],
3035 осіб (2013)[9],
3013 осіб (2014)[10],
2964 осіб (2015)[11],
2982 осіб (2016)[12],
2970 осіб (2017)[13],
2941 осіб (2018)[14],
2974 осіб (2019)[15],
2918 осіб (2020)[16],
2104 осіб (2021)[17],
2086 осіб (2023)[18]
Телефонний код 81430
Поштовий індекс 186757
GeoNames 470762
Вяртсиля. Карта розташування: Росія
Вяртсиля
Вяртсиля
Вяртсиля (Росія)
Мапа
Населення Вяртсилі
2010 3080 [19]
2002 3230 [20]
1989 2915 [21]
1979 2935 [22]

Вяртсиля (рос. Вя́ртсиля; фін. Värtsilä ) — селище міського типу під адміністративною юрисдикцією міста республіканського значення Сортавала в Республіці Карелія, Росія, розташоване поблизу кордону з Фінляндією, за 256 кілометрів на захід від Петрозаводська, столиці республіки. За даними перепису 2010 року, населення Вяртсилі становило 3080.[19]

Історія[ред. | ред. код]

До Другої світової війни Вяртсиля входила до складу Фінляндії.

Статус селища міського типу отримав у 1946 році. 

Адміністративно-муніципальний статус[ред. | ред. код]

В рамках адміністративного поділу селище міського типу Вяртсиля підпорядковане місту республіканського значення Сортавала. Як муніципальний поділ Вертсіля входить до складу Сортвальського муніципального району як міське поселення Вярцільське.[23]

Перетин кордону[ред. | ред. код]

В’яртсиля – це головний прикордонний пункт пропуску на фінсько-російському кордоні (до Нійрала в Тохмаярві), який щорічно перетинає близько мільйона людей. Під час Холодної війни там час від часу відбувався обмін полоненими шпигунами.

Туризм[ред. | ред. код]

Через Верцілю проходить міжнародний туристичний маршрут «Блакитне шосе». Блакитне шосе проходить через чотири країни від Му-і-Рана, Норвегія, через Швецію та Фінляндію до Пудожа в Росії.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  2. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
  4. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
  5. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  6. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  7. ↑ Перепись населения 2010. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений (рос.). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 2013.
  8. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  9. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  10. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  15. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  17. ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  18. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.) (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  19. ↑ а б Всеросійський перепис населення 2010 року. Том 1 (рос) . Федеральна служба державної статистики. 2011.
  20. ↑ Russian Federal State Statistics Service (May 21, 2004). Численность населения России, субъектов Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов – районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек [Архівовано 2017-10-25 у Wayback Machine.] [Population of Russia, Its Federal Districts, Federal Subjects, Districts, Urban Localities, Rural Localities—Administrative Centers, and Rural Localities with Population of Over 3,000] (XLS). Всероссийская перепись населения 2002 года [All-Russia Population Census of 2002] (in Russian).
  21. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краёв, областей, районов, городских поселений и сёл-райцентров [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.] [All Union Population Census of 1989: Present Population of Union and Autonomous Republics, Autonomous Oblasts and Okrugs, Krais, Oblasts, Districts, Urban Settlements, and Villages Serving as District Administrative Centers]. Всесоюзная перепись населения 1989 года [All-Union Population Census of 1989] (in Russian). Институт демографии Национального исследовательского университета: Высшая школа экономики [Institute of Demography at the National Research University: Higher School of Economics]. 1989 – via Demoscope Weekly.
  22. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г. Национальный состав населения по регионам России [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] [All Union Population Census of 1979. Ethnic composition of the population by regions of Russia] (XLS). Всесоюзная перепись населения 1979 года [All-Union Population Census of 1979] (in Russian). 1979 – via Demoscope Weekly (website of the Institute of Demographics of the State University—Higher School of Economics).
  23. ↑ Law #813-ZRK

Джерела[ред. | ред. код]

  • Законодательное Собрание Республики Карелия. Закон №813-ЗРК от 1 ноября 2004 г. «О городских, сельских поселениях в Республике Карелия», в ред. Закона №1694-ЗРК от 2 апреля 2013 г. «О преобразовании муниципальных образований "Нюхчинское сельское поселение" и "Сумпосадское сельское поселение" Беломорского муниципального района и внесении изменений в некоторые законодательные акты Республики Карелия». Вступил в силу по истечении десяти дней со дня официального опубликования. Опубликован: газета "Карелия", №124, 126, 129, 132, 135, 136, 139, 4 ноября — 9 декабря 2004 г.
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вяртсиля&oldid=41246707