Сколопендра гігантська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гігантська сколопендра)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сколопендра гігантська
Гігантська сколопендра. Пуерто-Рико
Гігантська сколопендра. Пуерто-Рико
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Губоногі (Chilopoda)
Ряд: Сколопендрові (Scolopendromorpha)
Родина: Справжні сколопендри (Scolopendridae)
Рід: Сколопендра (Scolopendra)
Вид: Сколопендра гігантська
Scolopendra gigantea
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Scolopendra gigantea
Віківиди: Scolopendra gigantea
EOL: 1033085
ITIS: 1091056

Сколопендра гігантська (Scolopendra gigantea) — вид багатоніжок з родини Scolopendromorpha, одна з найдовших багатоніжок на Землі.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Довжина тіла — до 30 см[1]. Тіло має 21—23 членики, зовні мідно-рудих або коричневих, кожен із парою членистих яскраво жовтих ніжок, спрямованих у боки. На першому членику, подібно до інших губоногих, пара ногощелеп, на які перетворилася перша пара ніг предків хілопод. Кожна ногощелепа на вершині має гострий серпоподібний кігтик, на якому відкривається проток отруйної залози. Остання пара ніг більше решти, спрямована назад[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Північна та західна частини Південної Америки, острови Карибського моряЯмайка, Кюрасао, Тринідад тощо. Є відомості, що цей вид зустрічається і північніше — у Мексиці, Гондурасі, на Гаїті, Віргінських островах і навіть у Індії[3]. Сюди, ймовірно, його було випадково завезено, або повідомлення засноване на помилковому визначенні тварини[1].

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкають у тропічних та субтропічних дощових лісах, а також у сухих тропічних лісах, у лісовій підстилці та ґрунті. Парою видовжених ніг на задньому кінці тіла, наче вусиками, вони обмацують простір, якщо треба позадкувати. Ними ж вони чіпляються за стінки підземного ходу, коли якийсь хижак намагається витягти їх звідки.

Гігантська сколопендра. Острів Тринідад. Сколопендри кусають людину тільки для самозахисту, наприклад, коли людина необережно стисне її, притримає пальцями тощо. На фото зображена, ймовірно, нежива сколопендра

Тварини ці — хижаки, їх здобич — будь-яка тварина, яку вони здатні здолати. Здебільшого це безхребетні — комахи, павуки, дощові черви та інші. Часом атакують невеликих змій (до 25 см у довжину), ящірок, пташенят, дрібних гризунів, жаб (9,5 см) і навіть кажанів (!), коли ті відпочивають на стінах печер[4]. Здобич хапають передніми ногами, встромлюють у неї ногощелепи, за допомогою яких впорскують у тіло жертви отруту. Потім відгризають шматочки ротовим апаратом і ковтають їх. Їдять досить повільно, із перервами.

Практичне значення[ред. | ред. код]

Отрута гігантських сколопендр для людини не смертельна. Щоправда, відомий один задокументований випадок (1999), коли новонароджена 28-денна дівчинка, яку вкусила сколопендра, померла[5], можливо, через підвищену чутливість до отрути. Зважуючи на їх екзотичну зовнішність, цих тварин часом тримають вдома у тераріумах[6].

Посилання[ред. | ред. код]

Гігантська сколопендра, що атакує павука-птахоїда [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] і мишу [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Shelley R. M., Kiser S. B. Neotype designation and a diagnostic account for the centipede, Scolopendra gigantea L. 1758, with an account of S. galapagoensis Bollman 1889 (Chilopoda Scolopendromorpha Scolopendridae) // Tropical Zoology, 2000, volume 13, issue 1, p. 159—170 → http://www.fupress.net/index.php/tropicalzoology/article/view/96/0 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  2. Гиляров М. С. Надкласс Многоножки (Myriapoda) // Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 117—118. — 463 с.
  3. Vinod Khanna & B.E. Yadav (2005): a taxonomic re-assessment of the centipede Scolopendra gigantea Linnaeus (Chilopoda, Scolopendridae) and confirmation of its occurence in India. Zoos' Print Journal 20(9): 1988
  4. Molinari, J., Gutierrez, E.E., De Ascencae, A.A., Nasar, J.M., Arends, A., and R.J. Marquez. Predation by Giant Centipedes, S. gigantea, on 3 species of bats in a Venezuelan cave // Caribbean Journal of Science, 2005, 4(2): 340—346 — [1] [Архівовано 9 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  5. Alexis Rodriguez-Acosta et al.: Centipede (Scolopendra gigantea Linnaeus 1758) envenomation in a newborn. In: Revista do Instituto de Medicina Tropical de São Paulo. Band 42, Nr. 6, 2000, S. 341—342
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 20 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)