Далія Равіковіч
Далія Равіковіч | ||||
---|---|---|---|---|
івр. דליה רביקוביץ | ||||
Народилася |
17 листопада 1936[1] Рамат-Ган, Тель-Авівський округ, Ізраїль | |||
Померла |
21 серпня 2005[1] (68 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль | |||
Країна | Ізраїль | |||
Діяльність | мовознавиця, поетка, письменниця, перекладачка, антивоєнна активістка, письменниця-романістка, журналістка, вчителька | |||
Сфера роботи | поезія і перекладацтво[d][2] | |||
Alma mater | Єврейський університет і Hugim High Schoold | |||
Роки активності | з 1957 | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Далія Равіковіч у Вікісховищі |
Далія Равикович (17 листопада 1936, Рамат-Ган, Палестина — 21 серпня 2005, Тель-Авів, Ізраїль — ізраїльська поетеса, громадський діяч.
Походження[ред. | ред. код]
Даля Равикович народилася в Рамат-Гані, (Ізраїль) 17 червня 1936 року. Її мати була онукою рабина Шмуеля Хуіинера — першого будівельника околиць Єрусалиму. Даля була старшою донькою, в її родині було двоє синів-близнюків. За три тижні до шестиріччя Далі, її батько загинув в автомобільній аварії. Після аварії сім'я переїхала у кіббуц Гева. Далю постійно принижували в кіббуці і у віці 13 років вона переїхала жити в прийомну сім'ю до Хайфи, де навчалася в середній школі. Вона була зарахована до армії, але через 8 місяці звільнена через проблем зі здоров'ям.
Навчання та початок творчості[ред. | ред. код]
Далія Равикович навчалася в Єврейському університеті, викладала у старших класах. Вона не закінчила навчання.
Друкується з 1950 року. Перші вірші були надруковані в журналі «Орлогин», головним редактором якого був відомий поет Авраам Шльонський.
У 1972 році вона отримала стипендію для вивчення літератури в Оксфордському університеті.
Родина[ред. | ред. код]
У 24 роки Далія Равикович вийшла заміж за письменника Йозефа Бар-Йозефа, але через три місяці розлучилася. Ще через два роки вийшла заміж за Іцхака Лівні. Але, проживши у шлюбі три роки, вони розлучилися, але залишилися друзями до кінця її життя. 1978 року Далія Равикович народила сина від Хаїма Клера, з яким вона прожила 13 років.
Поезію Далії високо оцінили, і вона навіть отримала численні літературні премії: премія імені Бялика (1987), премія імені Шльонськи, премія імені Бреннера, і премія прем'єр-міністра Ізраїлю для письменників на івриті (2005). 1998 року її нагородили державною премією Ізраїлю, а 2000 року вона отримала звання почесного доктора університету Хайфи.
У Далії Равикович все життя пов'язана з депресією і виходом з неї. Це знайшло своє відображення в її віршах про бурю в душі, починаючи від величезних тварин, що беруть участь у моральних та політичних проблемах. Далія писала: «Моя маніакальна депресія стабільна. Коли я в депресії я ненавиджу себе, я не бачу нікого».
Смерть[ред. | ред. код]
21 серпня 2005 року Далія була знайдена мертвою у своїй квартирі. Згідно з версією преси це було самогубство. Однак розтин це спростував. Патологоанатом висловив думку, що смерть, ймовірно, викликано гострою серцевою недостатністю." Приватний лікар, який бачив звіт коронера, розповів: «Я знайшов там розширення серця, яке стало причиною смерті через аритмію». Муніципалітет увічнив пам'ять Далії таблицею, вміщеній на передній частині будинку на вулиці Йоаша, 6.
Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]
22 листопада 2013 року була відкрита скульптура Стовп Середземномор'я в парку Тель-Авіва, присвячена Далії Равикович.
Творчість[ред. | ред. код]
Перші вірші з'явилися в п'ятдесятих роках у працях поета Авраама Шльонськи «Годинник». Шльонськи спочатку не визнавав її заслуг у поезії.
З випуском перших двох книг поезії її інтенсивно просуває суворий критик Баруха Крузвейл, який вивчав літературу в середній школі. У своїй першій книзі «Любов золоте яблуко» Курцвейл написав: Даля Равикович володіє ліричним тоном. Їй не потрібен модерністський двійник моди. Її вірші — невіддільна частина поетичного реалізму (…) Ці вірші перевищують значення поетичних пісень, оригінальність та автентичність десятків" — «Країна», 12/25/1959
Курцвейл в трактаті «Одне з найважливіших відкриттів» так писав про другу книгу Далії: Вірші Далії, безсумнівно, є одними з найкрасивіших пісень про кохання, написані в останні роки, вони такі жіночні й ніжні
- «Країна», 29/01/1965
Деякі з віршів Далії Равикович були оспівані в популярних піснях.
Самуель Авнер так описує відображення її страждань: Вже в цій першій збірці віршів є тема страждань. Ці травми, пов'язані з безмежною любов'ю, абортами. У віршах Далії відчувається глибокий екзистенційний рецидив депресії.
- «Країна», 09/30/200
Її остання книга — «Прийшов і пішов», опублікована в 2005 році, містить розповіді, що стосуються глав її життя . Ці розповіді унікальна форма вираження «сухих» фактів. Їх унікальність полягає у відносинах, які вони мають індивідуальне втілення і дозволяють читачеві відчути іронію та самоіронію автора.
Вірші Далії Равикович перекладені 21 мовою світу.
Смерть[ред. | ред. код]
Початкові підозри щодо самогубства Равикович не підтвердилися: лікарі встановили, що причиною її смерті стала раптова зупинка серця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
Посилання[ред. | ред. код]
- Dahlia Ravikovitch // The Institute for the Translation of Literature Hebrew
- [1]
- Далія Равикович (1936—2005) // ЄВРЕЙСЬКА ПОЕЗІЯ в перекладах російською мовою [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.]
|
- Народились 17 листопада
- Народились 1936
- Уродженці Рамат-Гана
- Померли 21 серпня
- Померли 2005
- Померли в Тель-Авіві
- Випускники Єврейського університету в Єрусалимі
- Лауреати Державної премії Ізраїлю
- Лауреати премії імені Бялика
- Лауреати премії імені Бреннера
- Уродженці в подмандантной Палестине
- Ізраїльські поети
- Поети мовою іврит