Жан Батист Дессьє
| Жан Батист Дессьє | |
|---|---|
| Jan Baptysta Dessieur | |
 | |
| Псевдо | Ян Десьє |
| Підданство | Річ Посполита |
| Місце проживання | Меджибіж |
| Діяльність | інженер, військовик |
| Посада | комендант, губернатор |
| Військове звання | підполковник |
| Конфесія | католик |
| У шлюбі з | Йоанна Зелінська (померла), Катажина Биковська |
| Діти | Доньки: Люція Маріанна, Тереза |
Жан Батист Дессье (пол. Jan Baptysta Dessieur, Jan Dessyer) — польський підполковник, військовий інженер французького походження.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1689 році Жан Батист Дессьє (Ян Десьє) почав служити в якості інженера при дворі Адама Миколая Сенявського, у родовому гнізді Сенявських — Бережанах. У 1699 році, після укладення Карловицького трактату, потрапив до Меджибожа, де отримав службу коменданта Меджибізького замку і губернатора Меджибізької волості (1702—1714 та 1726—1731 роки)[1]. Ці обов'язки поєднував з обов'язками будівельного наглядача і архітектора.
Провадив багаторічні будівельні роботи (переважно з відбудови та ремонту будівель та костелів) в Меджибожі, Зінькові, Тлустому, Старій Синяві, Сатанові, Шклові, Варшаві.
Першою дружиною Яна Десьє була Йоанна Зелінська (померла перед 1710 роком). Від того шлюбу народилися дві доньки: Люція Маріанна (дружина інженера, генерал-майора Яна Міхала Кампенгаузена) і Тереза (дружина Яна Стрийовського, а по його смерті князя Валеріана Воронецького, судді кам'янецького). Другою дружиною Яна Десьє була Катажина Биковська, вдова.
У 1726 році Ян Десьє за клопотанням зятя Кампенгаузена і рекомендацією гетьмана Адама Миколая Сенявського отримав індигенат і герб Desier.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крикун М. Шимон Єжи Церенович і його книга «Plac prawnych prac» // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ-Львів, 2004. — Т. II. — С. 457, 459.
Джерела, література[ред. | ред. код]
- Nestorow Rafał, 2009. Jan Baptysta Dessieur — architekt, inżynier czy plenipotent Adama Mikołaja Sieniawskiego? Biuletyn Historii Sztuki. № 3, s. 319—360. DOI: https://doi.org/10.11588/diglit.35030.30
- Cerenowicz Sz. J., 1753-1755. Plac prawnych prac Międzyboż w Podolu, Granów w Ukrainie, dobra jo. xięstwa ichmciów Czartoryskich wojewodów, generałów ziem ruskich y podolskich małżonków dziedziczne przez Szymona Jerzego Cerenowicza […] delineowany roku pańskiego 1753—1755. Tom 1. ЛННБ НАНУ ім. В. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5, oп. 1, од. зб. 3268 І.
- Niesiecki Kasper, 1839. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. Lipsk: Breitkopf i Haertler, s. 338.
- Boniecki Adam, 1901. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 4. Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, s. 266—267.
Посилання[ред. | ред. код]
- Nestorow R. Jan Baptysta Dessieur — architekt, inżynier czy plenipotent Adama Mikołaja Sieniawskiego? [Електронний ресурс] — Режим доступу до ресурсу: https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/bhs2009/0327/image,info.