Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд
Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд (КГЗКОР) — підприємство, яке було запроєктовано у 1984 році інститутом «Кривбаспроєкт». Місце розташування — поблизу м. Долинська, Кіровоградська область.
Активно будувався 1985—1993 роках[1].
Щорічні витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого підприємства складають $5 млн[2].
Готовність будівництва станом на 2018 рік складає 70%, на спорудження було витрачено $1,649 млрд. Загальна вартість будівництва $2,4 млрд[3].
Історія[ред. | ред. код]
1984[ред. | ред. код]
Наказом Міністерства чорної металургії СРСР № 642 від 19.06.84 року згідно з рішенням Ради Міністрів СРСР від 24 квітня 1984 року № ПП-7939 організована дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, що будується. Наказом Міністерства чорної металургії Української РСР № 202/2-К від 29 червня 1984 року В.М. Єлєзов призначений директором дирекції КГЗКОРу.
1985[ред. | ред. код]
Забитий перший кілочок на будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Зроблені перші кроки на новобудовах комбінату. За околицею села Маловодяне розгорнулись будівельні роботи. Потужні екскаватори, велетні-скрепери ведуть підготовчі земляні роботи на майданчиках, де розмістяться першочергові допоміжні об’єкти — електропідстанція, автозаправна станція.
1986[ред. | ред. код]
Підписана двостороння угода між СРСР i ЧССР про будівництво КГЗКОРу. Одними з перших об’єктів, що почали працювати на КГЗКОРі, стала естакада для сипучих матеріалів, яку спорудили будівельники тресту «Криворіжаглобуд» (сюди одразу стали надходити тисячі тонн піску та щебеню), а також лінія електропередач ВЛ-150 кВ «Кварцит» – Моїсеївка-КГЗКОР i підстанція 35/10 кВ «Будбаза», «Маяк»», «Житселище».
1987[ред. | ред. код]
Підписана двостороння угода між НДР i СРСР про будівництво КГЗКОРу.
1988[ред. | ред. код]
21 червня підписана двостороння угода між СРСР i НРБ про будівництво КГЗКОРу.
1989[ред. | ред. код]
Бригада з міста Ерфурта (НДР) здала в експлуатацію перший будинок в новому 6-му мікрорайоні для працівників КГЗКОРу.
1990[ред. | ред. код]
На КГЗКОРі зміна керівництва – від 27 лютого генеральним директором комбінату став Віктор Пантелійович Величко.
1992[ред. | ред. код]
У відповідності з рішенням Президії Верховної Ради України «Про правонаступництво України» Фонд Державного майна з 10.01.1992 року ввів КГЗКОР у склад підприємств Держметалургпрому України.
1993[ред. | ред. код]
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 650 «Про заходи щодо завершення будівництва КГЗКОРу».
1994[ред. | ред. код]
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 270 «Про заходи щодо фінансування будівництва КГЗКОРу». Підписані угоди: між Україною, як правонаступницею СРСР та Словаччиною, як правонаступницею ЧССР від 16.02.1994 року, між Україною як правонаступницею СРСР та Румунією, як правонаступницею СРР від 05.05.1994 року.
1995[ред. | ред. код]
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 464 «Про заходи щодо фінансування будівництва КГЗКОРу та сировинної бази металургійної, хімічної та деревообробної промисловості».
1996[ред. | ред. код]
Підписаний Указ Президента України № 425/96 «Про заходи щодо завершення будівництва КГЗКОРу та реконструкції, пов’язаних з ним об’єктів [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]». На виконання зазначеного Указу Президента Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 955 «Про затвердження положення про Державний цільовий фонд розвитку промисловості та порядок формування обліку і використання його коштів для фінансування КГЗКОРу».
1999[ред. | ред. код]
Вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 1903 «Про заходи щодо завершення будівництва КГЗКОРу».
2001[ред. | ред. код]
Підписане розпорядження Президента України № 301 «Про організацію завершення будівництва КГЗКОРу».
2005[ред. | ред. код]
Підписано доручення Президента України № 1-1/1209 від 03.10.2005 року «Про заходи щодо продажу державної частки майна КГЗКОРу, та забезпечення проведення відповідного конкурсу».
Проєкт[ред. | ред. код]
Згідно з проєктом продуктивність за рудою І черги повинна складати 26,4 млн т на рік (10,8 млн тонн концентрату, 9,9 млн тонн котунів з вмістом заліза 58,7 %).
Будівництво розпочато в 1985 р. Введення в експлуатацію КГЗКОРу було передбачено планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р.
Комбінат є міжнародним промисловим об'єктом, у його проєкті беруть участь крім України (56,4 %) Румунія (28 %) та Словаччина (15,6 %). Пуск комбінату дозволить вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітні окиснені руди, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що призводило до втрати бл. 500 млн т залізорудної окисненої сировини до 1980 р.). Технологія переробки окиснених руд базується на новітніх досягненнях науки, зокрема, передбачається вперше у вітчизняній практиці застосування безстічної системи воодообігу, ефективної магнітно-флотаційної технології збагачення руд і сепараторів з сильним магнітним полем 6ЕРМ-35/315, які здатні давати із запланованої сировини концентрат зі вмістом заліза на рівні 66,27 % і діоксиду кремнію менше 3,39 %. Розрахунковий прибуток від реалізації проєкту комбінату становить 14,0 млн. дол. США на рік, крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється близько 2700 нових робочих місць.
Вартість[ред. | ред. код]
За даними Фонду держмайна України, заборгованість країни по КГЗКОРу за станом на 1 січня 2007 роки перед Румунією становила $ 353 млн, Словаччиною - $ 115,1 млн, Болгарією - $ 1,4 млн, Німеччиною - $ 47,34 млн. Загальна заборгованість - $ 517,43 млн.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГЗКОР, за попередніми даними, тоді оцінювався в $ 800 млн.
На початку лютого 2017 року, до Верховної Ради України було внесено законопроєкт про добудову КГЗКОР, який передбачає залучення інвестора - "Української металургійної корпорації" (УМК, Київ) - з метою введення в експлуатацію першої черги підприємства протягом п'яти років, а всього комплексу - за 10 років. Згідно з даними авторів законопроєкту, за станом на 1 січня 2017 року за будівництві об'єктів КГЗКОР виконані роботи на суму $ 1,649 млрд, у тому числі вартість української частки незавершеного будівництва становить $ 884,1 млн.
Орієнтовно загальний обсяг капвкладень на завершення будівництва з перепрофілюванням частини потужностей КГЗКОР оцінювався авторами законопроєкту в $ 500 млн, а необхідний обсяг інвестицій для будівництва першого пускового комплексу - не більше $ 150 млн.
Після завершення будівництва по пропонованої концепції можна очікувати досягнення КГЗКОР щорічного обсягу виробництва близько $ 700 млн, прибутку до оподаткування - близько $ 160 млн. Зазначена величина прибутку дозволяє гарантувати розрахунки з країнами-учасницями будівництва КГЗКОР протягом 20 років без залучення коштів з держбюджету[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Долинская. Забытый город у недостроенного комбината. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ Криворізький ГЗК «підрахували» [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.] (Станом на 2012 рік)
- ↑ Австрийские и японские инвесторы готовы достроить Криворожский ГОКОР. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ Японская и австрийская компании планируют инвестировать в КГОКОР. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Відомості Академії гірничих наук, № 2, 1998 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- ДП "Дирекція КГЗКОР" [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ДП "ДИРЕКЦІЯ КГЗКОР" opendatabot [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд: валіза без ручки. [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- КГЗКОР знову ведуть у сплячку? [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Дві іноземні компанії задумалися про інвестиції в недобудований рудний комбінат в Україні [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]