Міністерство внутрішніх справ СРСР
рос. Министерство внутренних дел СССР | |||
Кокарда радянської міліції з емблемою | |||
Загальна інформація: | |||
Тип: | Міністерство внутрішніх справ | ||
Юрисдикція: | СРСР | ||
Дата заснування: | 15 березня 1946 | ||
Дата ліквідації: | 26 грудня 1991 | ||
Відомство-попередник: | Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР | ||
Відомство-наступник: | МВС Росії МВС України МВС Білорусі Міністерства інших колишніх радянських республік | ||
Структура: | |||
Міністр: | Микола Щолоков (1968 - 1982) Віталій Федорчук (1982 - 1986) Олександр Власов (1986 - 1988) Вадим Бакатін (1988 - 1990) Борис Пуго (1990 - 1991) Віктор Баранніков (1991) | ||
Керівна організація: | Рада міністрів СРСР | ||
Кількість тер. підрозділів: | 15 республіканських МВС | ||
|
Міністерство внутрішніх справ СРСР — центральний союзно-республіканський орган державного управління Союзу Радянських Соціалістичних Республік по боротьбі зі злочинністю та підтриманню громадського порядку в 1946–1960 і 1968–1991 роках. До розпаду СРСР об'єднував 15 республіканських МВС союзних республік. Чисельність у 1953 році — 1 095 678 осіб[1]
Історія міністерства[ред. | ред. код]
1946–1960 роки[ред. | ред. код]
18 березня 1946 року V сесія Верховної Ради СРСР прийняла Закон про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР у Раду Міністрів СРСР, а народних комісаріатів — у міністерства. НКВС СРСР перетворюється у Міністерство внутрішніх справ СРСР (МВС СРСР).
У січні 1947 постановою Ради Міністрів СРСР внутрішні війська з МВС СРСР передаються до МДБ СРСР. Прикордонні війська, конвойні частини і війська МВС з охорони об'єктів промисловості та залізниць залишаються в підпорядкуванні МВС СРСР. Починається процес виведення силової складової з МВС СРСР, до 1953 року в складі МВС залишаються табори, управління та підприємства виробничо-господарської діяльності (будівельні, геологорозвідки, видобутку корисних копалин, лісові тощо).
- У серпні 1947 прийнято постанову Ради Міністрів СРСР, за якою Відділ урядового зв'язку та Управління військ урядового зв'язку із відання МВС передаються до МДБ СРСР.
- У квітні 1948 частини з охорони особливо важливих об'єктів промисловості МВС СРСР передаються МДБ СРСР.
- У жовтні 1949 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 13 жовтня 1949 Військово-будівельне управління, Головне управління прикордонних військ (ГУПВ) і частини прикордонних військ, Головне управління міліції (карний розшук, ОБХСС, міліція) передані у відання МГБ СРСР.
- У березні 1949 згідно з постановою Ради Міністрів СРСР із трьох спеціальних відділів МВС до складу МДБ передане Державне сховище цінностей, на базі якого організовано Спецвідділ (Гохран) МДБ СРСР.
- У липні 1950 Особлива нарада та Головне управління з оперативного розшуку (боротьба з бандитизмом) з МВС СРСР передані у відання МДБ СРСР.
Після смерті Й. В. Сталіна на спільному засіданні Пленуму ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і Президії Верховної Ради СРСР прийнято рішення про об'єднання МДБ СРСР і МВС СРСР в одне Міністерство — МВС СРСР. Відповідний закон прийнятий 15 березня 1953 року[2]. Л. П. Берія призначений Міністром внутрішніх справ СРСР та заступником Голови Ради Міністрів СРСР.
У березні 1953 у зв'язку зі звільненням МВС СРСР від виробничо-господарської діяльності з МВС СРСР до складу інших міністерств і відомств передано понад 21 підрозділу. Також у Міністерство юстиції СРСР передані Головне управління таборів, Управління дитячих колоній і виправно-трудові установи, за винятком тих, де містилися засуджені за державні злочини.
У червні 1953 міністром внутрішніх справ СРСР знову призначений Круглов Сергій Никифорович.
1 вересня 1953 Указом Президії Верховної Ради СРСР скасована Особлива нарада при Міністрові внутрішніх справ.
21 січня 1954 року Постановою РМ СРСР Головне управління таборів (ГУЛАГ) і Управління дитячих колоній (УДК) з Міністерства юстиції СРСР знову передані до складу МВС СРСР.
За даними МВС СРСР на 1 квітня 1954 в ГУЛазі було 1 млн 360 тис. ув'язнених. Із них за контрреволюційні злочини відбували покарання 448 тис. осіб, за тяжкі кримінальні злочини — близько 680 тис. Серед ув'язнених майже 28% становила молодь до 25 років.
13 березня 1954 року Указом Президії Верховної Ради СРСР утворений Комітет державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів СРСР і його Головою призначений колишній Перший заступник Міністра внутрішніх справ СРСР Сєров Іван Олександрович. Міліція залишилася у складі МВС СРСР.
У лютому 1956 міністром внутрішніх справ СРСР призначений Дудоров Микола Павлович.
25 жовтня 1956 року ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову «Про заходи щодо поліпшення роботи Міністерства внутрішніх справ СРСР». Органи МВС реорганізовані в управління (відділи) внутрішніх справ виконкомів Рад. Тим самим відроджувалася система подвійного підпорядкування: місцевим Радам і вищим органам МВС.
13 січня 1960 року Міністерство внутрішніх справ СРСР було ліквідовано; його функції передані міністерствам внутрішніх справ союзних республік[3].
Історія союзно-республіканського відомства (НКВД, МВС), яке практично повністю контролювало життя Радянської держави, перервалася на шість з половиною років.
Міністерство охорони громадського порядку (МООП)[ред. | ред. код]
26 липня 1966 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про створення Союзно-республіканського міністерства охорони громадського порядку СРСР» було відновлено централізоване управління органами міліції в масштабі країни (МОГП СРСР).
МВС СРСР[ред. | ред. код]
25 листопада 1968 року Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ «Про перейменування Міністерства охорони громадського порядку СРСР на Міністерство внутрішніх справ СРСР».
26 грудня 1991 року Рада Республік Верховної Ради СРСР[ru] прийняла декларацію № 142-Н про припинення існування СРСР у зв'язку з утворенням СНД. Всі органи, установи та організації МВС СРСР на території республік були переведені під юрисдикцію цих республік із включенням їх до республіканських систем МВС.
Керівники[4][ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Міністерство внутрішніх справ України
- Добровільна народна дружина
- Історія міліції в Україні
- Рада народних комісарів РСФРР
- Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації
- Гохран[ru]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ МВД СССР. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- ↑ О преобразовании министерств СССР: Закон от 15 марта 1953 г. // Ведомости Верховного Совета СССР 1953 г. № 3.
- ↑ Об упразднении министерства внутренних дел СССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 января 1960 г. // Ведомости Верховного Совета СССР 1960 г. № 3.
- ↑ До таблиці виключені тільки періоди існування загальносоюзного МВС/МОГП.
Посилання[ред. | ред. код]
- Міністерство внутрішніх справ СРСР [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- МВД — Министерство Внутренних Дел СССР (1946–1954) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
|
|
|