Діамантниця велика
Діамантниця велика | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Pardalotus striatus ornatus
| ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Pardalotus striatus (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Діамантниця велика[2] (Pardalotus striatus) — вид горобцеподібних птахів родини діамантницевих (Pardalotidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Цей вид зустрічається у різноманітних ландшафтах — від високостовбурових гірських дощових лісів до аридних чагарників. Розповсюджений по всій Австралії, за виключенням деяких ділянок західноавстралійської пустелі.
Опис[ред. | ред. код]
Найменш яскравий та найзвичайніший з чотирьох видів роду Pardalotus. Це невеликий короткохвостий птах, котрого значно частіше можна почути, аніж побачити.
Всі п'ять підвидів мають чорну шапочку, яка може бути смугастою, але ніколи — плямистою, білу смугу та невелику яскраву пляму на крилі, котра у всіх рас яскраво-червона, окрім striatus, у котрої вона жовта.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Основою живлення цього виду є попелиці та інші дрібні комахи, яких він добуває в кронах дерев.
Класифікація[ред. | ред. код]
Раніше розрізняли чотири види цих птахів, що добре відрізняються один від одного навіть у польових умовах, але зараз ці види визнані чітко розмежованими підвидами єдиного виду. Наразі відомі 5 підвидів:
- Pardalotus striatus striatus) знайдений лише в Тасманії, але щозими перелітає на 200 миль через Басову протоку в Австралію під час сезонної міграції.
- Pardalotus striatus substriatus — в центральній та західній Австралії.
- Pardalotus striatus ornatus — в субтропічних екосистемах східного узбережжя.
- Pardalotus striatus melanocephalus та Pardalotus striatus uropygialis, що мають більш-менщ спільний ареал, який протягнувся від північного сходу Нової Південної Валії до північного сходу Квінсленду, та на захід по північному узбережжю континенту до Топ Енду (північ Північної Території) та Кімберлі (Західна Австралія).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2017). Pardalotus striatus: інформація на сайті МСОП (версія 2017.3) (англ.) 01 жовтня 2016
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Pardalotus striatus [Архівовано 18 березня 2007 у Wayback Machine.] на сайті Internet-колекції птахів
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |