Рада Білоруської Народної Республіки, Рада БНР (біл.Рада Беларускай Народнай Рэспублікі; Rada Biełaruskaj Narodnaj Respubliki) — вищий керівний орган БНР. З 5 січня1919 року діє в екзилі.
Первинно було створено Раду І Всебілоруського конгресу. До її складу входили члени Виконавчого комітету Ради конгресу. Згодом до складу ради було включено представників мінського самоврядування та національних меншин. Після цього її чисельність сягнула 71 члена.
Після проголошення незалежності Білорусі у 1991 році Рада БНР планувала передати свої повноваження новій легітимній білоруській владі. Але після того, як у 1994 році президентом Білорусі став Олександр Лукашенко, Рада не стала цього робити. Причини: авторитаризм нової влади, порушення прав людини, продовження русифікації всіх сфер життя[1].
У 106-ту річницю проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки вперше з 1950 року Голова Ради Білоруської Народної Республіки Івонка Сурвіла підписала укази про нагородження за заслуги перед білоруським народом низку діячів.[3]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
¹ Більшість військових конфліктів більшовиків та білих з новими державними утвореннями не виділяють з Громадянської війни. ² Претенденти на усю територію колишньої імперії. ³ Включно з автономістами. ⁴ Есери офіційно визнавали право націй на самовизначення. ⁵ Більшовики офіційно визнавали право націй на самовизначення за умови встановлення більшовицького уряду.