Тутсі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Vitrolom (обговорення | внесок)
м Виправлена помилка з письменном Г
Рядок 11: Рядок 11:
}}
}}
{{Otheruses}}
{{Otheruses}}
'''Ту́тсі''' (''авату́ці'', {{МФА2|ɑ.βɑ.tuː.t͡si|оригінальна вимова}}) — [[народ]] у [[с|Центральній Африці]]. Є другим за чисельністю народом [[Руанда|Руанди]] та [[Бурунді]], де переважає плем'я [[хуту]]. Менш чисельним народом цих двох держав є пігмеї [[тва]].
'''Ту́тсі''' (''авату́ці'', {{МФА2|ɑ.βɑ.tuː.t͡si|оригінальна вимова}}) — [[народ]] у [[с|Центральній Африці]]. Є другим за чисельністю народом [[Руанда|Руанди]] та [[Бурунді]], де переважає плем'я [[хуту|гуту]]. Менш чисельним народом цих двох держав є пігмеї [[тва]].
[[File:HE Paul Kagame, President of the Republic of Rwanda (14985842184).jpg|thumb|250px|[[Поль Кагаме]], президент Руанди]]
[[File:HE Paul Kagame, President of the Republic of Rwanda (14985842184).jpg|thumb|250px|[[Поль Кагаме]], президент Руанди]]
[[File:Ange Kagame 2014.jpg|thumb|150px|[[Анґе Кагаме]], Дочка [[Поль Кагаме|Поля Кагаме]].]]
[[File:Ange Kagame 2014.jpg|thumb|150px|[[Анґе Кагаме]], Дочка [[Поль Кагаме|Поля Кагаме]].]]


== Історія ==
== Історія ==
У [[XV століття|XV]] столітті хуту були підкорені тутсі. Влада тутсі над хуту підтримувалась [[Бельгія|Бельгією]] до [[1962]] року, поки регіон не було поділено на Руанду й Бурунді. Хуту отримали повний контроль над Руандою, що [[1994]] року призвело до [[геноцид]]у тутсі, 800 000 були вбиті,<ref name="BBC">{{cite news | title = How the genocide happened | url = http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/africa/1288230.stm | publisher = BBC| date = 2004-04-01}}</ref>. В результаті конфлікту загинуло близько мільйона чоловік (14&nbsp;% населення Руанди).<ref name="irin">{{cite news | title = Minorities Under Siege: Pygmies today in Africa | url = http://www.irinnews.org/webspecials/pygmy/52529.asp | publisher = UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs| date = 2006}}</ref>
У [[XV століття|XV]] столітті гуту були підкорені тутсі. Влада тутсі над гуту підтримувалась [[Бельгія|Бельгією]] до [[1962]] року, поки регіон не було поділено на Руанду й Бурунді. Гуту отримали повний контроль над Руандою, що [[1994]] року призвело до [[геноцид]]у тутсі, 800 000 були вбиті,<ref name="BBC">{{cite news | title = How the genocide happened | url = http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/africa/1288230.stm | publisher = BBC| date = 2004-04-01}}</ref>. В результаті конфлікту загинуло близько мільйона чоловік (14&nbsp;% населення Руанди).<ref name="irin">{{cite news | title = Minorities Under Siege: Pygmies today in Africa | url = http://www.irinnews.org/webspecials/pygmy/52529.asp | publisher = UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs| date = 2006}}</ref>


До початку [[геноцид у Руанді|геноциду в Руанді]] поділ на хуту й тутсі мав здебільшого соціальний характер, між цими етнічними групами вже не було мовних і культурних розбіжностей, а фізичні відмінності багато в чому стерлись через міжетнічні шлюби, хоча донині поширено уявлення, що хуту нижчі за зростом, та що їхня шкіра є темнішою.<ref name="wilkens">''Carl H. Wilkens'', «I'm not leaving», 2011. ISBN 978-1-4507-8080-3</ref> З часів бельгійського колоніального правління національність була записана в ідентифікаційній картці руандійця, при цьому запис про національність дитини відповідав запису про національність його батька<ref name="wilkens" />.
До початку [[геноцид у Руанді|геноциду в Руанді]] поділ на гуту й тутсі мав здебільшого соціальний характер, між цими етнічними групами вже не було мовних і культурних розбіжностей, а фізичні відмінності багато в чому стерлись через міжетнічні шлюби, хоча донині поширено уявлення, що гуту нижчі за зростом, та що їхня шкіра є темнішою.<ref name="wilkens">''Carl H. Wilkens'', «I'm not leaving», 2011. ISBN 978-1-4507-8080-3</ref> З часів бельгійського колоніального правління національність була записана в ідентифікаційній картці руандійця, при цьому запис про національність дитини відповідав запису про національність його батька<ref name="wilkens" />.
[[Файл:King's palace in Nyanza.jpg|thumb|250px|Палац вождя тутсі]]
[[Файл:King's palace in Nyanza.jpg|thumb|250px|Палац вождя тутсі]]



Версія за 12:54, 5 квітня 2024

Тутсі, тутусі
Кількість 2.5 млн
Ареал Руанда Руанда
Бурунді Бурунді
ДР Конго ДР Конго
Близькі до: Хуту, Тва
Мова кірунді, кіньяруанда
Релігія християнство
іслам

Ту́тсі (авату́ці, оригінальна вимова [ɑ.βɑ.tuː.t͡si]) — народ у Центральній Африці. Є другим за чисельністю народом Руанди та Бурунді, де переважає плем'я гуту. Менш чисельним народом цих двох держав є пігмеї тва.

Поль Кагаме, президент Руанди
Анґе Кагаме, Дочка Поля Кагаме.

Історія

У XV столітті гуту були підкорені тутсі. Влада тутсі над гуту підтримувалась Бельгією до 1962 року, поки регіон не було поділено на Руанду й Бурунді. Гуту отримали повний контроль над Руандою, що 1994 року призвело до геноциду тутсі, 800 000 були вбиті,[1]. В результаті конфлікту загинуло близько мільйона чоловік (14 % населення Руанди).[2]

До початку геноциду в Руанді поділ на гуту й тутсі мав здебільшого соціальний характер, між цими етнічними групами вже не було мовних і культурних розбіжностей, а фізичні відмінності багато в чому стерлись через міжетнічні шлюби, хоча донині поширено уявлення, що гуту нижчі за зростом, та що їхня шкіра є темнішою.[3] З часів бельгійського колоніального правління національність була записана в ідентифікаційній картці руандійця, при цьому запис про національність дитини відповідав запису про національність його батька[3].

Палац вождя тутсі

Мова

Корзини тутсі

Тутсі розмовляють мовами руанда (кінярванда) та рунді (кірунді), що належать до групи банту нігеро-конголезької сім'ї мов. Руанда і рунді близькі мови й мають писемність на основі латинського алфавіту. Багато представників тутсі розмовляють французькою мовою.

Див. також

Примітки

  1. How the genocide happened. BBC. 1 квітня 2004.
  2. Minorities Under Siege: Pygmies today in Africa. UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. 2006.
  3. а б Carl H. Wilkens, «I'm not leaving», 2011. ISBN 978-1-4507-8080-3

Джерела

Посилання