Тбілісі
.jpg)
Тбілі́сі (груз. თბილისი, ⓘ — «тепле джерело») — столиця Грузії та найбільше місто в країні. Тбілісі розташоване на річці Мткварі (Кура). Назва Тбілісі вперше згадується у IV столітті. Його появу пов'язують з наявністю в місті теплих сірчаних джерел (груз. ტფილისი [Тпілісі]; тбілі — «теплий»)[5]. У російській мові до 1936 року вживалася назва Тифліс[6], засвоєна через грецьку літературу. 1936 року як офіційну запровадили форму Тбілісі — назву, що ближча до національного звучання[7].
Муніципалітет Тбілісі займає площу 726 км², кількість його міського населення (разом із 4-ма смт) налічує 1 171 200 мешканців[8].
Історія[ред. | ред. код]
Засноване V століття нашої ери Вахтангом Горгасалі, царем Іберії, Тбілісі стало столицею в VI столітті. Місто є найважливішим промисловим, соціальним і культурним центром Грузії. Воно також є важливим транзитним центром для глобальних енергетичних і торгових проєктів. Стратегічне розташування на перехресті між Європою і Азією, вздовж історичного Шовкового шляху, Тбілісі неодноразово було яблуком розбрату між різними силами на Кавказі. Історію міста можна вивчати за його архітектурою — починаючи з просторого проспекту Руставелі і закінчуючи вузькими вулицями, що збереглися з раннього Середньовіччя в районі Нарікала.
Туристичний потенціал[ред. | ред. код]
На території Тбілісі чимало сірчаних лазень. Температура термальної води становить 37-38°С. Лазні розташовані поблизу набережної, в давньому кварталі Абанотубані. Зали для миття облаштовані під землею, оскільки воду в басейни закачують з гірських глибин.
У Тбілісі розташований один міжнародний аеропорт. Найвідомішими туристичними напрямками Тбілісі є Кафедральний Собор Святої Трійці, Нор Ечміадзін, Джума Мечеть, площа Свободи, кафедральний собор Сіоні, Метехі, Нарікала і ботанічний сад, будівля парламенту Грузії, проспект Руставелі, Тбіліська опера, Анчісхаті, Мтацмінда (Свята Гора), церква Кашветі, Міст Миру. Життя міста було увічнене в живописі Ніко Піросмані і Ладо Гудіашвілі.
Роль туризму у розвитку міста[ред. | ред. код]
Туризм відіграє ключову роль у розвитку Тбілісі. Останніми роками в місті відбулося відкриття багатьох нових готелів, ресторанів та культурних центрів, що зробило його ще привабливішим для туристів. Серед них можна виділити такі готелі, як "Rooms Hotel Tbilisi", який славиться своїм стильним дизайном та зручним розташуванням у центрі міста. Крім того, численні ресторани, що пропонують традиційну грузинську кухню, та сучасні культурні центри, такі як "Fabrika", створюють унікальну атмосферу для відвідувачів.
Соціокультурні події[ред. | ред. код]
Однією з найпопулярніших соціокультурних подій, які приваблюють туристів до Тбілісі, є Тбіліський винний фестиваль. Цей захід, що проходить щорічно у вересні, збирає найкращих виноробів з усієї країни, які представляють свої вина на дегустацію. Фестиваль не лише популяризує грузинське виноробство, але й сприяє збереженню та розвитку винних традицій, що мають глибокі історичні корені. Крім винного фестивалю, у Тбілісі проводяться численні музичні, театральні та художні фестивалі, які також привертають велику кількість туристів.
Екологічні ініціативи[ред. | ред. код]
Тбілісі активно впроваджує екологічні ініціативи, спрямовані на збереження міського середовища. Однією з таких ініціатив є проект з озеленення міста, що включає створення нових парків та скверів, а також захист існуючих зелених зон. Наприклад, парк Ріке, розташований уздовж річки Кура, став одним із популярних місць відпочинку для мешканців та гостей міста. Крім того, в місті впроваджуються програми з управління відходами та заохочення використання екологічного транспорту, що сприяє покращенню якості повітря та загального стану довкілля.
Населення[ред. | ред. код]
Населення міста різноманітне, і історично Тбілісі є домом для різних народів і культур, релігій та етнічних груп. Попри те, що переважна більшість населення в Тбілісі є парафіянами Грузинської православної церкви, Тбілісі є одним з небагатьох міст у світі, де синагоги, церкви і мечеті розташовані поруч один з одним, так є в стародавньому районі Абанотубані, розташованому за декілька сотень метрів від церкви Метехі.
| Рік | Населення | Грузини | Вірмени | Росіяни | Осетини | Євреї | Інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1817 | ~15 000 | 18,9 % | 75,6 % | 2,1 % | 3,4 % | ||
| 1864 | ~60 100 | 22,2 % | 47,4 % | 20,5 % | 0,7 % | 9,2 % | |
| 1876 | ~91 700 | 24,1 % | 41,0 % | 21,3 % | 0,3 % | 1,2 % | 12,1 % |
| 1897 | 159 590 | 26,3 % | 29,5 % | 28,1 % | 0,5 % | 1,8 % | 13,8 % |
| 1926 | 294 044 | 38,1 % | 34,1 % | 15,6 % | 1,0 % | 3,1 % | 8,1 % |
| 1939 | 519 220 | 44,0 % | 26,4 % | 18,0 % | 1,8 % | 2,7 % | 7,1 % |
| 1959 | 694 664 | 48,4 % | 21,5 % | 18,1 % | 2,2 % | 2,5 % | 7,3 % |
| 1970 | 889 020 | 57,5 % | 16,9 % | 14,0 % | 2,5 % | 2,2 % | 6,9 % |
| 1979 | 1 052 734 | 62,1 % | 14,5 % | 12,3 % | 2,6 % | 1,4 % | 7,1 % |
| 1989 | 1 259 692 | 66,1 % | 12,0 % | 10,0 % | 3,0 % | 1,1 % | 7,8 % |
| 2002 | 1 081 679 | 84,2 % | 7,6 % | 3,0 % | 0,9 % | 0,1 % | 4,2 % |
| 2014 | 1 108 717 | 89,9 % | 4,8 % | 1,2 % | 0,4 % | 0,1 % | 3,6 % |
Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Тбілісі розташований в Тбіліський улоговині, простягнувшись вузькою смугою майже на 30 км в долині річки Кури і по прилеглих з трьох сторін схилах гір. Висота над рівнем моря — 380—770 метрів. В околицях Тбілісі виділені ділянки з 6-, 7- та 8-бальною сейсмічністю. Зі сходу, півдня та частково із заходу Тбілісі межує з Ґардабанським муніципалітетом, з півночі та решти заходу з Мцхетським муніципалітетом[10].
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат субтропічний напівсухий, з тривалим жарким літом, короткою теплою весною та м'якою, але відносно сухою зимою.
- Середньорічна температура: +13,3 °C
- Середньорічна швидкість вітру: 1,5 м/с
- Середньорічна вологість повітря: 67 %
- Екстремальні значення температур: мінімальне — 24,4 °С (21.01.1883); максимальне — +42,0 °С (17.07.1882).
| Клімат Тбілісі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 19,5 | 22,4 | 28,7 | 34,4 | 35,1 | 40,2 | 42,0 | 40,6 | 37,9 | 33,3 | 27,2 | 22,8 | 42,0 |
| Середній максимум, °C | 6,6 | 7,7 | 12,6 | 18,9 | 23,1 | 28,1 | 31,2 | 30,9 | 26,4 | 19,8 | 12,8 | 8,4 | 18,9 |
| Середня температура, °C | 2,3 | 3,1 | 7,2 | 12,7 | 17,2 | 21,7 | 24,9 | 24,7 | 20,2 | 14,2 | 7,9 | 3,7 | 13,3 |
| Середній мінімум, °C | −0,8 | 0,0 | 3,2 | 8,4 | 12,4 | 16,5 | 19,8 | 19,5 | 15,4 | 10,4 | 4,9 | 1,3 | 9,3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −24,4 | −14,8 | −12,8 | −3,8 | 1,0 | 6,3 | 9,3 | 8,9 | 0,8 | −6,4 | −7,1 | −20,5 | −24,4 |
| Норма опадів, мм | 17 | 19 | 27 | 51 | 47 | 58 | 29 | 48 | 37 | 24 | 29 | 17 | 396 |
| Джерело: Погода та клімат | |||||||||||||
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Фауна околиць міста дуже різноманітна, трапляються такі тварини як лисиці, шакали, вовки. Багато плазунів та птахів. У регіоні з метою охорони природних комплексів та збереження біорізноманіття створений Тбіліський національний парк.
У Тбілісі діє зоопарк.
Економіка[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (березень 2018) |
Транспорт[ред. | ред. код]
З 3 квітня 1883 року Тбілісі відкрита єдина трамвайна система в Грузії, у вигляді конки. 4 грудня 2006 року припинила своє існування. У другій половині XX ст. трамвайна мережа налічувала до десяти маршрутів, але згодом система швидко деградувала.
У Тбілісі був створений малосерійний трьохсекційний трамвайний поїзд, за принципом зчленування вагонів за допомогою середньої секції, який отримав назву «Тбілісі»[11]. Він був розроблений і побудований на початку 1960-х років у кількості чотирьох машин на виробничій базі тбіліського управління міського електричного транспорту. У процесі експлуатації були виявлені суттєві недоліки: слабке прискорення, підвищений шум і вібрація, прогин у середній частині трамвая, що зчленовує секції. В результаті експлуатація таких трамваїв була відносно нетривала, хоча, безумовно, зовні машини вийшли дуже симпатичними. Можливо, що передача документації на подальше опрацювання та виготовлення профільних вагонобудівних підприємств (тому ж RVR) дала б цій цікавій ідеї зовсім інше життя.
21 квітня 1937 року в Тбілісі розпочався тролейбусний рух. 1986 року тролейбусна мережа досягла свого максимального розвитку. На той час існували 21 тролейбусних маршрутів загальною протяжністю 215 км, а тролейбусний парк складався з 225 тролейбусів. 1999 року до Тбілісі з Афін надійшли 37 тролейбусів ЗіУ-682, завдяки чому було відновлено кілька тролейбусних маршрутів.
4 грудня 2006 року закриті останні чотири тролейбусних маршрутів (№ 15, 16, 19 та 21), що залишалися курсувати перед закриттям системи. Всі маршрути тролейбусів були замінені на автобусні маршрути:
Будівництво метрополітену в місті почалося у 1952 році, незважаючи на те, що чисельність населення міста була набагато меншою ніж 1 мільйон мешканців. Початкова дільниця з шести станцій була введена в експлуатацію 11 січня 1966 року. Тбіліський метрополітен став четвертим у СРСР (на той час у Радянському Союзі працювало лише три метрополітени у Москві, Ленінграді та Києві).
В Тбілісі діє міжнародний аеропорт та головна залізнична станція Грузинської залізниці, центральний залізничний вокзал Тбілісі-Пасажирський. Перша будівля вокзалу була побудована у 1872 році, після чого двічі повністю перебудовувався у 1952 та 1982—1991 роках. Нині є комбінованим вокзально-торговим центром.
З 30 грудня 1905 року в Тбілісі діє фунікулер, який здійснює перевезення пасажирів з центру міста на гору Мтацмінда. 21 червня 2000 року, після обриву тросу, фунікулер був закритий на тривалу реконструкцію. Фунікулер відновив роботу з 30 січня 2013 року.
Через Тбілісі пролягає газопровід Тбілісі — Кутаїсі.
Культура[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
| |||||||||
Театри[ред. | ред. код]
- Грузинський державний академічний театр імені Шота Руставелі
- Грузинський театр опери і балету імені Паліашвілі
- Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі
- Тбіліський державний вірменський драматичний театр імені П. Адамяна
- Тбіліський російський драматичний театр імені О. С. Грибоєдова
- Театр кіноактора імені Михайла Туманішвілі
- Тбіліський театр музики і драми імені Васо Абашидзе
- Тбіліський державний театр маріонеток імені Резо Габріадзе
- Театр грузинської пантоміми
Музеї[ред. | ред. код]
- Національний музей Грузії
- Державний музей мистецтв Грузії
- Національна картинна галерея Грузії
- Музей радянської окупації
- Державний музей грузинської літератури імені Георгія Леонідзе
- Державний музей театру, музики, кіно і хореографії
- Державний музей шовку Грузії
- Музей грошей Грузії
- Музей історії Тбілісі
- Тбіліський етнографічний музей просто неба
- Музей історії грузинської медицини
- Музей книги
Парки[ред. | ред. код]
Спорт[ред. | ред. код]
У Тбілісі базуються футбольні клуби «Динамо», «Локомотив», «Саско». Найбільш титулованою командою є «Динамо», яка 1981 року стала володаркою Кубка володарів кубків УЄФА, команда також двічі вигравала чемпіонат СРСР (1964 та 1978 рр.) та Кубок СРСР з футболу (1976 та 1979 рр.), 13 разів перемагала в Чемпіонаті Грузії, 9 разів завойовувала Кубок Грузії.
Поріднені міста[ред. | ред. код]
Зв'язки з Україною[ред. | ред. код]
З середини XIX ст. була невелика українська колонія. До Тбілісі часто приїздили на гастролі українські театри, першою з яких стала трупа М. Старицького 1889 року.
1917 у Тбілісі відбувся Український Військовий З'їзд Закавказзя і створено Закавказьку Крайову Українську Раду (видавала свої «Вісті», потім «Українські Вісті Закавказзя»), з 1918 недовгий час діяв український генеральний консулят, а згодом і посольство (посол Іван Красковський).
Тбілісі та Київ є порідненими містами (з 1999 року).
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Омелянович-Павленко Михайло Володимирович — генерал армії УНР.
- Канделакі Тінатін Гівіївна — журналістка і телеведуча.
- Сабін-Гус Юрій Давидович — оперний співак-бас.
- Георгій Лацабидзе — грузинський піаніст-віртуоз.
- Звіад Ратіані — грузинський поет та перекладач.
- Краснобаєв Юрій Михайлович (1938—1987) — співак, лікар, соліст народних колективів — ансамблю пісні і танцю «Трембіта» і оперної студії у м. Чернівці, Україна. Заслужений працівник культури УРСР (1979).
- Кульбакін Степан Михайлович — російський і український мовознавець.
- Аслан Усоян — відомий російський злодій у законі.
- Кюнер Микола Васильович (1877—1955) — російський сходознавець.
- Пітоєв Жорж Іванович — відомий актор, театральний режисер.
- Акопян Рубен Абгарович — доктор технічних наук, один із розробників підвіски сидінь для автобусів ЛАЗ.
- Абрамов Віктор Валер'янович — інженер. Доктор технічних наук. (1961), професор (1963).
- Фоменко Вікторія Вікторівна (* 1970) — українська легкоатлетка; спеціалізувалася в бігу на 100, 200 і 400 метрів; майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики
- Дабагян Арег Вагаршакович (1920— 2005) — радянський і український вчений у галузі кібернетики, механіки, динаміки машин, прикладної теорії коливань і систем управління, заслужений працівник народної освіти України.
- Автанділ Гургенідзе (* 1979) — грузинський художник, монументаліст.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Путівник по Тбілісі видання 1913 року
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тбілісі |
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґлданська в'язниця № 8, Тбілісі [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Тбілісо — гімн міста Тбілісі (укр. переклад) [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ კონსპექტი საქართველოს ისტორიიდან შედგენილი ა. ქუთათელაძისგან [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]. რვეული I. თბილისი, სტამბა წიგნების გამომცემელ ქართველთა ამხანაგობისა, 1900. გვერდი 38.
- ↑ მოსე ჯანაშვილი "საქართველოს საქართველოს დედა-ქალაქი ტფილისი" [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]. ქუთაისი, ღამბაშიძის სტამბა, 1899. გვერდი 8.
- ↑ Загальна кількість міського населення муніципалітету (разом із 4-ма смт).
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 26 березня 2011.
- ↑ Велика Радянська енциклопедія, 3-е видання. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 27 липня 2019.
- ↑ Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь, М., «Русские словари», 1998, с. 412 — ISBN 5-89216-029-7
- ↑ Population by cities and boroughs, as of 1 January. geostat.ge (англ.). // Сакстат. Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Населення Грузії. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 29 грудня 2011.
- ↑ Месторасположение [Архівовано 27 березня 2013 у Wayback Machine.] Муниципальный портал Тбилиси
- ↑ Трамвайний поїзд «Тбілісі» на сайті «Міський електротранспорт»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||||
|
|
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |