Фрідріх Гольц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Гольц
нім. Friedrich Goltz
Народився 14 серпня 1834(1834-08-14)[1][2]
Познань, Німецький союз
Помер 4 травня 1902(1902-05-04) (67 років)
Страсбург
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність фізіолог, викладач університету, лікар
Alma mater Кенігсберзький університет
Заклад Кенігсберзький університет
Університет Мартіна Лютера
Науковий керівник Герман фон Гельмгольц[3]
Аспіранти, докторанти Жак Леб[4]
Членство Леопольдина
Геттінгенська академія наук

CMNS: Фрідріх Гольц у Вікісховищі

Фрідріх Леопольд Гольц (нім. Friedrich Leopold Goltz; 14 серпня 1834, Познань — † 5 травня 1902, Страсбург) — німецький фізіолог, племінник письменника Боґуміла Гольца.

Життя[ред. | ред. код]

Гольц вивчав медицину в університеті Альберта в Кенігсберзі з 1853 по 1857 рік. У зимовому семестрі 1855/56 рр. він став членом Німецького братства. У 1858 році він отримав докторський ступінь із дисертацією De spatii sensu cutis.

Після закінчення навчання він залишився в Альбертині і став там прозектором у 1861 році, приват-доцентом у 1862 році та професором у 1865 році. З 1870 року він був професором фізіології в Галле, з 1872 року в Страсбурзі. У 1874 році він був обраний членом Леопольдіни. У 1888 році став ректором Страсбурзького університету.

Фрідріх Гольц працював над серцевою функцією, дотиком і особливо над нейрофізіологією та рефлекторними явищами. Він першим виконав гемісферектомію собаці.

Він вийшов у відставку в 1901 році і помер у Страсбурзі в травні 1902 року. Свій останній спочинок він знайшов на місцевому цвинтарі Св. Урбанса.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]