Лютеранська церква Спасителя в Єрусалимі
Лютеранська церква Спасителя в Єрусалимі | |
Дата створення / заснування | 1898 |
---|---|
Названо на честь | Ісус Христос |
Країна | Східний Єрусалим |
Адміністративна одиниця | Єрусалим[1] |
Присвячено | Ісус Христос |
Каталожний код | 105[1] |
Архітектор | Friedrich Adlerd і Paul Grothd[1] |
Архітектурний стиль | неороманський стиль[1] |
Дата офіційного відкриття | 1898[1] |
Відкриває вид на | Старе місто, Храм Гробу Господнього, Оливкова гора і Купол Скелі |
Святий покровитель | Ісус Христос |
Категорія для видів з цього об'єкта | d |
Категорія краєвидів елемента | d |
Офіційний сайт | |
Лютеранська церква Спасителя в Єрусалимі у Вікісховищі |
Координати: 31°46′40″ пн. ш. 35°13′50″ сх. д. / 31.77777777780577750° пн. ш. 35.23055555558377705° сх. д.
Лютеранська церква Спасителя (івр. כנסיית הגואל, араб. الكنيسة اللوثرية في القدس, нім. Erlöserkirche) — друга протестантська церква в Єрусалимі (першою була церква Христа біля Яффських воріт). Це власність Євангельського Єрусалимського Фонду, одного з трьох фондів Євангельської Церкви Німеччини (EKD) у Святій Землі. Побудована між 1893 і 1898 роками архітектором Паулем Фердинандом Гротом за проектами Фрідріха Адлера в райні Муристан Старого міста Єрусалима. Церква Спасителя зараз обслуговує лютеранські конгрегації, які відправляють богослужіння арабською, німецькою, данською та англійською мовами. Церква разом із прилеглою будівлею настоятеля є резиденцією настоятеля німецьких протестантських служінь у Святій Землі («Evangelisch in Jerusalem»). Вона також служить штаб-квартирою єпископа Євангелічно-лютеранської церкви в Йорданії та Святій Землі[2].
Побудована на землі, наданій королю Пруссії Вільгельму I (після 1870 року кайзеру Вільгельму I) з нагоди участі останнього в урочистому відкритті Суецького каналу в 1869 році султаном Османської імперії Абдул-Гамідом II, церква була побудована з 1892 по 1898 рік на місці старої церкви Св. Марії Малої[3].
Кайзер Вільгельм II особисто був присутній на освяченні церкви 31 жовтня 1898 року (День Реформації), коли він і його дружина Августа-Вікторія стали першими західними правителями, які відвідали Єрусалим[4]. Для освячення церкви кайзер в'їхав у місто верхи на коні через дві спеціально зроблені церемоніальні арки, одну подарувала Османська імперія, а інша була подарунком від місцевої єврейської громади[5]. Церкву освятили на День Реформації 1898 року.
Церква Спасителя була закрита для богослужінь з кінця травня 1940 року до 1950 року, коли спочатку в ній відновила богослужіння палестинська лютеранська конгрегація, а пізніше німецька євангельська конгрегація[6].
У саду біля костелу є меморіал, що вказує на місце розташування першого шпиталя госпітальєрів Ордену Лицарів Святого Іоанна[7].
-
Інтер'єр церкви Спасителя
-
Церква Спаса Близько 1900 року.
-
Імператор Вільгельм II, який був верховним губернатором євангельської церкви старих провінцій Пруссії, та імператриця Августа Вікторія після урочистого відкриття євангельської церкви Спасителя в Єрусалимі ( День Реформації, 31 жовтень 1898 р.).
- ↑ а б в г д Kidok database
- ↑ Ronecker, Karl-Heinz, Lutheran Church of the Redeemer Jerusalem, Verlag Schnell+Steiner, Regensburg 1997, p. 2
- ↑ Adrian J. Boas, Jerusalem in the Time of the Crusaders, (Routledge, 2001), p.125.
- ↑ Marian Kent, Great Powers and the End of the Ottoman Empire, (Routledge, 1996) p.112.
- ↑ Paul Charles Merkley, The Politics of Christian Zionism, (Routledge, 1998) p.32
- ↑ Dem Erlöser der Welt zur Ehre: Festschrift zum hundertjährigen Jubiläum der Einweihung der evangelischen Erlöserkirche in Jerusalem, Karl-Heinz Ronecker (ed.) on behalf of the 'Jerusalem-Stiftung' and 'Jerusalemsverein', Leipzig: Evangelische Verlags-Anstalt, 1998, p. 247. ISBN 3-374-01706-1.
- ↑ Abraham Ezra Millgram, Jerusalem Curiosities, (Jewish Publication Society, 1990) p.30.