Верба трав'яна
| Верба трав'яна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | Верба трав'яна (S. herbacea)
|
| Біноміальна назва | |
| Salix herbacea L., 1753
| |
Верба́ трав'яна́[1] (Salix herbacea)[2] — вид багаторічних рослин родини вербових (Salicaceae), одна з найменших деревних рослин світу. Релікт льодовикового періоду, поширений переважно в північних широтах Євразії та Північної Америки. Вид занесений до Червоної книги України. Формація верби трав'яної занесена до Зеленої книги України.[3][4]
Опис[ред. | ред. код]
Листопадний сланкий кущ заввишки 6–30 см з підземними пагонами-столонами, хамефіт. Надземні гілки тонкі, голі, у молодому віці їхнє забарвлення жовтувато-буре, у повному розвої вони набувають бурого або майже чорного кольору. Листки зелені, округлі або еліптичні, зарубчасто-зубчасті, 0,5–2,5 см завдовжки, 0,4–2,5 см завширшки, на дуже коротких черешках; зазвичай скупчені по два на кінцях пагонів.
Суцвіття — 4–18-квіткові, широко-обернено-яйцеподібні, кінцеві сережки з'являються одночасно з листям. Їхній колір різниться залежно від статі квіток: чоловічі сережки зеленкувато-жовті, жіночі — червоно-пурпурові. Приквіткові луски жовто-зелені, інколи волосисті. Зав'язь гола, на короткій ніжці. Приймочки дволопатеві. Плід — гола конічна коробочка завдовжки 5–6 мм.
Поширення[ред. | ред. код]
Аркто-альпійський вид, поширений циркумполярно в північних широтах Європи, Азії та Північної Америки, а також локально у горах Сибіру, в Гімалаях, Альпах. В Україні трапляється лише в Карпатах, де невеликі популяції знайдені у гірських масивах Свидовець (гора Близниця), Мармарош (гора Піп Іван), Чорногора (гори Піп Іван, Бребенескул, Шпиці, Мунчел, Ребра, Говерла).
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Цвітіння у різних частинах ареалу розтягується з травня по вересень (в Україні триває в червні-липні). Плоди достигають у серпні. Розмножується насінням і вегетативно (укоріненням сланких пагонів). Запилюється вітром, насіння довго зберігає схожість у холодному ґрунті.
Відомі природні гібриди цього виду з вербою альпійською та туполистою.
Екологія[ред. | ред. код]
Рослина світлолюбна, але й дуже морозостійка, помірно вологолюбна. Росте на гірських схилах і скелястих вершинах в альпійському та субальпійському поясах, на висоті 1500–3200 м над рівнем моря, здебільшого в місцях, де довго затримується сніг.[3]
Належить до едифікаторів високогірних фітоценозів. При сприятливих умовах верба трав'яна здатна утворювати чисті та мішані рослинні асоціації зі своїм домінуванням, які відносять до формації верби трав'яної (Salicetа herbaceae): трав'яновербова чиста, рунянково-трав'яновербова.[3][4]
Асоціації одноярусні з проективним покриттям 40—60 %, флористично бідні, з пануванням верби трав'яної (20—50 %) та домішкою костриці лежачої, лігустика мутелінового, дзвоників альпійських, осоки зігнутої, ситника трироздільного, куничника волохатого, чорниці, нечуйвітера альпійського, сеслерії голубyватої та ін. Основне флористичне ядро сформоване аркто-альпійськими та альпійськими видами. Моховий покрив утворений рунянкою шестикутною (20 %).[4]
Охорона[ред. | ред. код]
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: рідкісний).[3]
Формація верби трав'яної (Salicetа herbaceae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони 2 (угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант є диз'юнктивноареальним реліктом, занесеним до Червоної книги України). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).[4]
Враховуючи невеликі розміри українських популяцій, верба трав'яна залишається уразливою перед витоптуванням і випасанням худоби. Крім заборони випасу худоби в місцях зростання виду, необхідні також моніторингові заходи та убезпечення від дії інших антропогенних факторів, зокрема від рекреації та пожеж.[3][4]
Рослина охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, Карпатському національному парку та ботанічній пам'ятці природи «Скелі Близниці» (Закарпаття).[3][4]
Значення[ред. | ред. код]
Вид господарського значення не має, але верба трав'яна приносить користь, запобігаючи ерозії малопотужних гірських ґрунтів.
Вид має велику наукову цінність, оскільки є реліктом давно минулих холодних кліматичних періодів.
Синоніми[ред. | ред. код]
- Ripselaxis herbacea Raf.
- Salix herbacea f. herbacea
- Salix onychiophylla Andersson ex Nyman
- Salix pumila Salisb.
Джерела. Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Salix herbacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ The Plant List [Архівовано 21 лютого 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
- ↑ а б в г д е Верба трав'яна в Червоній книзі України
- ↑ а б в г д е Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 163—164)
Посилання[ред. | ред. код]
Верба трав'яна [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 10 січня 2015 р.
|
|
