Паліївка (Одеський район)
село Паліївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Одеський район |
Громада | Вигодянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51100090100098354 |
Основні дані | |
Засноване | 1861 |
Перша згадка | 1861 (163 роки) |
Населення | 322 |
Площа | 1,87 км² |
Густота населення | 172,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67641 |
Телефонний код | +380 4852 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°38′39″ пн. ш. 30°28′13″ сх. д. / 46.64417° пн. ш. 30.47028° сх. д.Координати: 46°38′39″ пн. ш. 30°28′13″ сх. д. / 46.64417° пн. ш. 30.47028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
6 м |
Водойми | Паліївська затокаd |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67620, Одеська область, Одеський район, с. Вигода, вул. Центральна, 46 |
Карта | |
Мапа | |
|
Палії́вка — село в Україні, у Вигодянській сільській громаді Одеського району Одеської області. Населення становить 322 осіб.
Село розташоване на березі однойменної Паліївської затоки Хаджибейського лиману.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 14 жителів села[1].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Паліївка був в складі Одрадівської сільської ради Біляївського району[2].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Біляївського району, село увійшло до складу Одеського району, а Вигодянська сільська рада об'єднана з Вигодянською сільською громадою[3].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 690 осіб, з яких 328 чоловіків та 362 жінки[4].
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 322 особи[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,99 % |
російська | 6,52 % |
молдовська | 2,17 % |
болгарська | 0,31 % |
- ↑ Паліївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371. — 1064 с.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — Регіон, Рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
|
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |