Пащенко Олександр Софонович
Олександр Софонович Пащенко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
1 (14) вересня 1906 Лука | |||
Смерть | 13 червня 1963 (56 років) | |||
Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Київський художній інститут | |||
Діяльність | художник | |||
Відомі учні | Бабкова Олександра Андріївна, Голубова Ганна Антонівна, Ольшанський Володимир Архипович, Принцевський Іван Дмитрович, Митрохін Юрій Михайлович, Литвинчук Юрій Захарович, Лящук Тамара Іванівна, Долотін Олександр Михайлович, Кириченко Микола Овксентійович, Овчинникова Олена Василівна, Олійник Олексій Петрович, Павловська Олександра Георгіївна, Фейгін Ліберт Ізраїльович, Батечко Іван Васильович, Андрійчук Михайло Омелянович, Кочетков Іван Семенович, Багаутдінов Рафаель Махмудович, Фіщенко Олексій Федорович і Вандаловський Віктор Олексійович | |||
Працівник | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Партія | КПРС | |||
Діти | Пащенко Володимир Олександрович | |||
Нагороди | ||||
|
Олекса́ндр Софо́нович Па́щенко (1 (14) вересня 1906, Лука — 13 червня 1963, Київ) — український графік, Народний художник УРСР (з 1960 року), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1954 року).
Народився 1 (14 вересня) 1906 року в селі Лука (нині Немирівського району Вінницької області). Працював завідувачем сільського клубу на Вінниччині. 1928 року Олександра за комсомольською путівкою направили на навчання в Київський художній інститут, де він вибрав для себе професію художника-гравера. В 1932 році закінчив інститут.
У 1934—1935 роках працював інспектором художньої освіти Народного комісаріату освіти УРСР.
Член ВКП(б) з 1939 року. З 1940 року був заступником голови Комітету в справах мистецтв при РНК УРСР. У 1940—1944 роках — голова правління Спілки художників УРСР.
З 1945 по лютий 1951 року — заступник голови Комітету в справах мистецтв при РНК (РМ) УРСР і начальник Управління образотворчого мистецтва Комітету в справах мистецтв при РНК (РМ) УРСР.
Від 1946 року був викладачем, від 1947 року професором Київського художнього інституту, а в 1955—1963 роках був його ректором.
Помер 13 червня 1963 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. 1965 року на могилі встановлено гранітну стелу з бронзовим барельєфом (автор — скульптор Олексій Прокопович Олійник, архітектор Ю. Г. Ільченко, художник Наум Якович Богомольний)[1].
Син Володимир Пащенко (1932 — 1993) був архітектором, графіком.
Автор індустріальних і ліричних пейзажів, виконаних здебільшого в техніці ліногравюри й офорта. Виконував також декоративно-оформлювальні роботи.
Перше визнання прийшло до Пащенка на виставці українських художників, що відкрилася 1937 року до ювілею революції 1917 року. Серія гравюр з альбому «Київська сюїта» привернула увагу не тільки виконавською майстерністю, але й поетичністю образів одного з найкрасивіших, як вважав художник, міст світу. Тож Пащенко до кінця життя доповнював «Київську сюїту» новими сюжетами. Десятки гравюр зафіксували довоєнний Київ, зруйновану війною столицю, відновлюваний і відновлений Київ.
Ігор Шаров зазначає, що великим творчим досягненням митця став задуманий ще до війни альбом «Державний історико-культурний заповідник Києво-Печерська лавра» (1946), який він виконав тільки після звільнення Києва. Кольорові ліногравюри альбоми створюють художній образ унікальної пам'ятки української культури («Церква над економічною брамою», «Дзвіниця», «Зруйновані ковнірівські корпуси в стилі українського бароко», «Дорога до Нижньої лаври», «Аркбутани», «Дорога до лаврських криниць» тощо). 1951 року Пащенко виконав альбом кольорових ліногравюр «Київ — Дніпро». Великий дар Пащенка-пейзажиста засвідчують пройняті тонким ліричним настроєм роботи серії «Мій рідний край» («Весняні води», Дніпровські озера", «Ріка Стугна», «Дніпро весною. Вода прибуває»). Лаконічними засобами, використовуючи силует, ритм ліній і колірних плям, митець досягає у своїх творах великого емоційного звучання.
Серії:
- «Київська сюїта» (1936—1960),
- «Києво-Печерська лавра» (1944—1945),
- «Відбудова Дніпрогесу» (1945—1946),
- «Народження Кременчуцької ГЕС» (1958—1960),
- «Київська комсомольська ГЕС» (1961).
Автор ескізу радянського ордена Богдана Хмельницького (1943).
- Ілюстрації до поеми Тараса Шевченка «Сон» (туш, перо, акварель, 1939).
- Кольорові ліногравюри:
- «Портрет Тараса Григоровича Шевченка» (1939 і 1960),
- «Пам'ятник Тарасові Шевченку в Києві» (1939, 1949 і 1954),
- «Канів. На могилі Тараса Шевченка» (1943) та інші.
- Замальовки місць, пов'язаних із перебуванням Шевченка (кольорові олівці, 1961).
Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.
1969 року в Києві на будинку по вулиця Карла Лібкнехта, 10 (нині Шовковична), в якому в 1945—1963 роках жив і працював Олександр Пащенко відкрито гранітну меморіальну дошку (автори — скульптор Іван Васильович Макогон)[2].
- ↑ Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- ↑ Пащенко О. С. Меморіальна дошка(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 219.
- Пащенки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 465.
- Владич Л. В. Александр Софронович Пащенко. — М., 1957.
- Говдя П. І. Олександр Софонович Пащенко. — К., 1964.
- Шевченківський словник. — Т. 2. — К., 1978. — С. 86.
- 225 лет Академии художеств СССР: Каталог выставки. — Т. 2. — Москва, 1985. — С. 366—367.
- Олександр Пащенко. Спогади про художника. — 1990.
- Пащенко Олександр Софонович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 798-800.
- Милое прошлое на гравюрах // Киевские ведомости. — 2005. — 15 сентября.
- Владич Л. Олександр Пащенко: заслуж. діяч мистецтв УРСР / Л. Владич. — Київ: Мистецтво, 1947. — 50 с. — (Майстри мистецтва України).
- Олександр Пащенко, майстри українського мистецтва
- Народились 14 вересня
- Народились 1906
- Померли 13 червня
- Померли 1963
- Поховані на Байковому кладовищі
- Викладачі НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Уродженці Немирівського району
- Українські графіки
- Народні художники УРСР
- Випускники НАОМА
- Художники Києва
- Померли в Києві
- Ректори вишів Києва
- Члени Об'єднання молодих митців України