Стефан Пеньковський
Стефан Казімеж Пеньковський | |||||
---|---|---|---|---|---|
Stefan Kazimierz Pieńkowski | |||||
Ім'я при народженні | пол. Stefan Kazimierz Pieńkowski | ||||
Народився |
27 серпня 1885 Варшава | ||||
Помер |
1940 Катинь ·розстріл | ||||
Громадянство | Російська імперія, Польща | ||||
Діяльність | лікар | ||||
Alma mater | Ягеллонський університет | ||||
Заклад | Ягеллонський університет і Варшавський університет | ||||
Учасник | Друга світова війна | ||||
Членство | Польська академія знань | ||||
Посада | Керівник відділу шпиталю | ||||
Військове звання | майор | ||||
Батько | Валентій Пеньковський | ||||
Мати | Юзефа Трапшо | ||||
У шлюбі з | Вікторія (в дівоцтві Савіцька) | ||||
Діти | донька Ганна | ||||
Нагороди |
| ||||
Стефан Казімеж Пеньковський (пол. Stefan Kazimierz Pieńkowski; 27 серпня 1885, Варшава — 1940, Катинь) — лікар невролог і психіатр, професор неврології та психіатрії Ягеллонського університету, майор, жертва Катинського розстрілу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько — Валентій Пеньковський. Мати — Юзефа Трапшо.
Навчання[ред. | ред. код]
1903 року закінчив реальне училище у Варшаві, 1903 року склав іспити і отримав атестат зрілості без давніх мов за № 859 в Златопільській чоловічій гімназії[1], а 1904 року там само склав іспити і отримав атестат зрілості в повному обсязі за № 752[2].
Медичну освіту здобував у Варшавському, Київському (диплом лікаря від 1911 року) та Ягеллонському університетах (диплом доктора всіх лікарських наук від 1911 року).
В 1924/1925 навчальному році підвищував кваліфікацію у Парижі у Гулена, Бабінскі, Клауда, Сікарда, Фуа, Лапіка і Бургіньона.
Лікарська праця[ред. | ред. код]
З 1912 року працює асистентом в неврологічно-психологічній клініці при Ягеллонському університеті.
Під час Першої світової війни працював військовим лікарем.
3 1918 року асистент в клініці Яна Плітца при Ягеллонському університеті, а з 1924 року по 1928 рік в шпиталі Уяздовського замку.
З 1932 року директор неврологічно-психологічної клініки при Ягеллонському університеті.
Викладацька праця[ред. | ред. код]
З 1928 року викладає у Варшавському університеті по [[[1932]] рік, коли прийняв запрошення після смерті Пліка очолити кафедру неврології і психіатрії Ягеллонського університету.
Наукова праця[ред. | ред. код]
Як невролог перш за все займався розладами рухів. Залишив праці з галузі психології та соціальної медицини. Публікувався в медичних журналах, входив до редколегії «Польської неврології».
Військова діяльність[ред. | ред. код]
З 1923 року ординатор Училища санітарних сержантів у Варшаві, а з 1928 року там само стає керівником неврологічного відділу Центру санітарного навчання.
Останні роки життя[ред. | ред. код]
В серпні 1939 року мобілізований до Війська Польського і скерований до 5 Окружного військового шпиталю. З початком Другої світової війни та агресії СРСР 17 вересня 1939 року у невідомому довкіллі був заарештований совітами. Утримувався в таборі у Козельську, де був консультантом в шпиталі[3]. Навесні 1940 року був переправлений до Катині, де й розстріляний функціонерами Управління НКВС у Смоленській області разом з працівниками НКВС, які прибули з Москви по завданню Політбюро ЦК ВКП(б) 5 березня 1940 року. Похований Польському військовому цвинтарі в Катині, де його тіло було ідентифіковано німцями в 1943 році під номером 988 (при праху знайшли: посвідчення державного службовця, рибальська картка, три візитівки, кишеньковий календар, три листівки, шмат поштового відправлення, дві ощадні книжки PKO, складний ніж)[4][5]. При праху знайшли написаний щоденник, записи в якому починаються 8 вересня 1939 року і закінчуються 9 квітня 1940 року[6].
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Вікторія (в дівоцтві Савіцька).
Донька — Ганна.
Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]
- У 2007 році поданий на посмертне присвоєння звання підполковник.
- В Кракові посаджений Дуб пам'яті.
Вибрані наукові праці[ред. | ред. код]
- Analiza zaburzeń ruchowych przy nagminnem śpiączkowem zapaleniu mózgu Encephalitis epidemica lethargica. Kasa im. Mianowskiego, 1925(пол.)
- Jamistość rdzenia u dwóch braci bliźniaków: przyczynek kliniczny do patogenezy jamistości rdzenia W: Pamiętnik ku uczczeniu ś. p. prof. dr. med. Antoniego Mikulskiego. Łódź, 1925(пол.)
- Sześć przypadków guzów mózgu. Neurologja Polska 2, 1927(пол.)
- Semiologja ręki w schorzeniach pozapiramidowych. Lekarz Wojskowy, 1929(пол.)
- Patogeneza powstawania objawów histerycznych (w szczególności cielesnych) w psychonerwicach «wojennych» w świetle biologji, 1931(пол.)
- Dusza i jej siedlisko w świetle badań neurologicznych lat ostatnich, 1931(пол.)
- Uwagi ogólne biologiczno-lekarskie w sprawie nowego projektu Ustawy Eugenicznej. Polska Gazeta Lekarska 4, 1936(пол.)
- Dziedziczność i środowisko ze stanowiska lekarskiego. Chowanna 7, 1936(пол.)
- Urazy czaszki, mózgu i opon mózgowych z punktu widzenia neurologji i psychjatrji. Polski Przegląd Chirurgiczny 16 (3), 1937(пол.)
- Organizacja nauczania w Polsce medycyny społecznej w ogóle, ze szczególnym uwzględnieniem nauczania medycyny społeczno-ubezpieczeniowej , 1937(пол.)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Відродження Польщі (Командорський хрест)
- Орден Відродження Польщі (Лицарський хрест)
- Золотий Хрест Заслуг (Двічі)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1903 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 1 зв. [Архівовано 2016-11-30 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1904 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 2 зв. [Архівовано 2016-11-30 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Maria Magdalena Blombergowa Uczeni polscy rozstrzelani w Katyniu, Charkowie i Twerze. 2(18) 2000 °C. 14-15 (пол.)
- ↑ Andrzej Leszek Szcześniak Katyń. Lista ofiar i zaginionych jeńców obozów Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk. Alfa. Warszawa. 1989. C.128 ISBN 83-7001-294-9(пол.)
- ↑ Katyń według źródeł niemieckich — 1943 r.//stankiewicze.com 23 kwietnia 2014(пол.)
- ↑ Janusz Zawodny Pamiętniki znalezione w Katyniu. Editions Spotkania. Paryż. 1989/ C.64-85. ISBN 2-86914-044-4(пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 27 серпня
- Народились 1885
- Померли 1940
- Випускники Ягеллонського університету
- Викладачі Ягеллонського університету
- Викладачі Варшавського університету
- Члени Польської академії знань
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Персоналії:Новомиргород
- Випускники Златопільської чоловічої гімназії
- Випускники Варшавського університету
- Випускники Київського університету
- Закатовані у Катині