Баламутовський Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Скальд Сергій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Баламутовський
Сергій Анатолійович Баламутовський
Загальна інформація
Народження 12 листопада 1979(1979-11-12)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Смерть 20 квітня 2022(2022-04-20) (42 роки)
Маріуполь, Донецька область, Україна
(Кульове поранення легень)
Національність українець
Alma Mater Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
Псевдо Скальд (поетичний), Шпрот (військовий)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 ДУК
 «Азов»

Сергій Анатолійович Баламутовський[1] (позивні — Скальд (поетичний), Шпрот (військовий); 12 листопада 1979, м. Чернівці — 21 квітня 2022[2], м. Маріуполь, Донецька область) — український поет, громадський активіст, кіборг, військовослужбовець полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин Буковини (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Баламутовський народився 1979 року в Чернівцях. Закінчив школу №22 в місті Чернівці.

Писав і друкувався з 2010 року. Автор збірки «Навиліт. Рими калібру 5,45» (2018) та «Інший» (2021), співавтор збірки націоналістичної поезії «Голос крові» (2013).

Учасник Революції гідності, який пішов добровольцем на фронт в 2014 році. Був у групі розвідників ДУК «Правий сектор». Учасник боїв за Донецький аеропорт та село Піски. На війні отримав дві контузії. Після активної фази війни став командиром 16-ї резервної сотні у ДУК ПС.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну пішов на війну, 27 лютого виїхав в Київ, долучився до окремого підрозділу «Азову». 28 березня десантований в місто Маріуполь. Один із оборонців «Азовсталі» в Маріуполі. Отримав контузію у перші години перебування в Маріуполі. Пробув у госпіталі один день і повернувся до оборони [3].

Загинув 21 квітня 2022 року від наскрізного кульового поранення легень у вуличних боях. Медик не встиг надати йому допомогу.

Залишилися діти. Кремований у Київському крематорії. Похований 21 липня 2023 року в Чернівцях [3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • почесний громадянин Буковини (2022, посмертно) [4].

Вулиця Комарова перейменована на вулицю Сергія Скальда у м. Чернівці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зустріч вихованців ЗДО № 43 з учасниками бойових дій // Управління освіти Чернівецької міської ради.
  2. ↑ На Азовсталі загинув поет та військовий із Чернівців Сергій Скальд. Шпальта. Процитовано 23 червня 2022.
  3. ↑ а б "Адреналін підтримував у ньому дух воїнства". У Чернівцях попрощалися із загиблим оборонцем "Азовсталі" Скальдом.
  4. ↑ Звання Почесний громадянин Буковини присвоїли двом військовим // Чернівецька обласна рада. — 2022. — 29 вересня.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баламутовський_Сергій_Анатолійович&oldid=42231236