Чортомлик (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Чортомли́к
Герб
Вокзал станції Чортомлик
Вокзал станції Чортомлик
Вокзал станції Чортомлик
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський район
Громада Покровська міська громада
Код КАТОТТГ UA12080090030092333
Облікова картка Чортомлик. 
Основні дані
Засновано 1904
Статус із 26 січня 2024 року
Населення 1 290 осіб (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 53393, 53394
Телефонний код +380 5667
Географічні координати 47°37′ пн. ш. 34°08′ сх. д. / 47.617° пн. ш. 34.133° сх. д. / 47.617; 34.133Координати: 47°37′ пн. ш. 34°08′ сх. д. / 47.617° пн. ш. 34.133° сх. д. / 47.617; 34.133
Висота над рівнем моря 33 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Чортомлик
Селищна влада
Адреса 53300, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Центральна, 48
Голова селищної ради Цупров Іван Іванович
Карта
Чортомли́к. Карта розташування: Україна
Чортомли́к
Чортомли́к
Чортомли́к. Карта розташування: Дніпропетровська область
Чортомли́к
Чортомли́к
Мапа

Чортомли́к у Вікісховищі

Чортомли́к — селище в Україні, у Покровській міській громаді Нікопольського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 1324 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Селище Чортомлик розташоване за 2,5 км від міста Покров, 4,5 км від правого берега Каховського водосховища та 3 км від річки Базавлук. Через селище пролягають автошляхи Н23, Т 0434 та залізниця Апостолове — Запоріжжя, станція Чортомлик.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва селища походить від однойменних острова в гирлі річки Базавлук та рукава в гирлі цієї річки, або невеличкої річки Чортомлик, правого притоку Дніпра. Про них поширюється багато легенд, які виводять їх назву від слів чорт і мликнув (тобто «щез у воді»). Згідно одної з них, кошовий отаман Іван Сірко побачив на поверхні річки чорта, вистрілив у нього з пістоля і той назавжди зник («мликнув») в болоті.

Дехто тлумачить цей гідронім, як «щуча річка». Проект герба від 1996 року враховує всі ці версії.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Чортомлицької волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 521 особа, налічувалось 128 домогосподарств[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1162 осіб (579 чоловічої статі та 583 — жіночої), з яких 1152 — православної віри[3].

Сучасне селище утворено при залізничній станції, яка побудова у 1904 році для обслуговування перевезень руди Покровського марганцевого рудника. Деякий час станція мала назву Осокорівка, проте з 1910 року відновлена її первинна назва.

У Чортомлику проживав з родиною Головко-Вусатий (Іван?) пр. 1887 р. н., який воював у загоні отамана Зеленого.[4]

З 1957 року Чортомлик надано статус селища міського типу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», селище увійшло до складу Покровської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Нікопольського району (1923—2020), селище увійшло до складу новоутвореного Нікопольського району[5].

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, тож селище міського типу Чортомлик набуло статусу селища[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Таблиця зміни чисельності населення
2001* 2006 2007 2008 2009 2010 2011
1 324 1 353 1 355 1 365 1 368 1 384 1 368
2001 рік
Мова %
українська 88,6 %
російська 11,03 %

Екологія

[ред. | ред. код]
  • Покровський кар'єр Покровського ГЗК. Видобуток марганцевої руди відкритим способом.
  • Олександрівський кар'єр Покровського ГЗК.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 21 (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-64. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Атаман Федорченко Ч. 4/7 Все дороги ведут в Кишинев (1922) | Шпионский мост | Знаки судьбы (укр.), процитовано 11 травня 2023
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]