Астрагал щетинястий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Astragalus setosulus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Астрагал щетинястий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Galegeae
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид: Астрагал щетинястий
Astragalus setosulus
Gontsch., 1947
Посилання
Віківиди: Astragalus setosulus
EOL: 703808
IPNI: 479787-1
МСОП: 165152
NCBI: 2972181

Астрага́л щетинястий[1], астрагал щетинистий[2] (Astragalus setosulus) — вид трав'янистих рослин з родини бобові (Fabaceae), ендемік Криму.

Багаторічна рослина 5–12 см. Чашечка ворончато-трубчаста, біло-волосиста; віночок трохи довший від чашечки. Боби довгасті, з боків стислі, коротко-біло-волосисті[2]. Листки непарнопірчасті, 3–4 см завдовжки, з 5–7 парами ланцетних листочків 0.7–1.2 см завдовжки, густо відстовбурчено м'яко запушені. Квітки майже сидячі, віночок 15–18 мм, фіолетовий[3].

Цвіте у травні, плодоносить у червні[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Криму, Україна[4][5].

В Україні вид зростає на скелях — на півдні Криму[2], у Кримських горах[6].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

Брак відповідного середовища проживання в поєднанні з деградацією його ділянок через рекреаційну діяльність становить основну загрозу для цього виду[6].

Цей вид занесений у Додаток I до Конвенції про охорону дикої природи та природних середовищ існування (Бернська конвенція). Захищений у заказниках Мис Айя та Урочище Демерджі[6]. Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий»[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Astragalus setosulus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 195. (рос.)(укр.)
  3. а б в Червона книга України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 19.04.2020. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 19.04.2020. (англ.)
  6. а б в Melnyk V. (2011). Astragalus setosulus. The IUCN. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 19.04.2020. (англ.)