Скритниця колюча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Crypsis aculeata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скритниця колюча

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Chloridoideae
Триба: Zoysieae
Рід: Скритниця (Crypsis)
Вид: Скритниця колюча
Crypsis aculeata
(L.) Aiton, 1789
Синоніми
Sporobolus aculeatus (L.) P.M.Peterson
Посилання
Вікісховище: Crypsis aculeata
Віківиди: Crypsis aculeata
EOL: 5100388
IPNI: 396742-1
ITIS: 511822

Скритниця колюча[1][2] (Crypsis aculeata) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у середній і південній Європі, Північній Африці, Азії.

Однорічник (5)20–30 см заввишки. Стебла розпростерті, від основи рясно розгалужені, з численними пазушними суцвіттями. Вісь суцвіття дуже коротка, майже не виражена; суцвіття головчасте або напівкулясте, ширина його перевищує довжину. Піхви верхніх листків укорочені й розширені, охоплюють знизу суцвіття. Тичинок 2[2]. Стебла розпростерті або висхідні, голі, 5–40 см заввишки. Листові пластини лінійно-ланцетоподібні, плоскі або суглобові, 2–8 × 0.1–0.5 см. Колоски жовтуваті, 3.5–4.5 мм. Пиляки 2, 1–1.3 мм. Зерна довгасті або оберненояйцеподібні, ≈ 2 мм. 2n = 16, 18, 54[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у середній і південній Європі, Північній Африці, Азії[4][5][6].

В Україні вид зростає на солонцюватих луках і солончаках — у Лівобережному Степу, південних районах Лівобережного Лісостепу та Донецького Лісостепу, часто; у Криму, південних районах Правобережного Степу і на сході Правобережному Лісостепу, зрідка[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Цей вид є показником засолених і лужних ґрунтів і є хорошою кормовою рослиною[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Crypsis aculeata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 465. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of China. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 28.11.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 28.11.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.11.2019. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28.11.2019. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]