Льонок вузьколистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Linaria angustissima)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Льонок вузьколистий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Триба: Antirrhineae
Рід: Льонок (Linaria)
Вид: Льонок вузьколистий
Linaria angustissima
(Loisel.) Borbás, 1900
Посилання
Вікісховище: Linaria angustissima
Віківиди: Linaria angustissima
EOL: 486682
IPNI: 804443-1
ITIS: 503472
NCBI: 1315780

Льонок вузьколистий[1] (Linaria angustissima) — вид трав'янистих рослин родини подорожникових (Plantaginaceae), поширений у південній частині Європи від Іспанії до України.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна, гола рослина. Стебла прямовисні, 15–45(90) см заввишки, розгалужені вгорі. Листки родючих стебел 15–55 × 1–8 мм, від лінійних до приблизно еліптичних, гострі, чергуються; листки стерильних стебел 9–30 × 0.8–3 мм, від лінійних до лінійно-ланцетних. Суцвіття 4–25 см, з 9–51 квітками. Віночок 15–23 мм, лимонно-жовтий із жовтогарячим піднебінням. Коробочка 4–6 мм, субкуляста, завдовжки з чашечку. Насіння сферичне, зворотнояйцювате, з широкими крилами, 2–2.4 × 1.5–1.9 мм; поверхня прищаста, злегка блискуча чи тьмяна, чорна, крила блідіші. 2n=12[2][3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у південній частині Європи від Іспанії до України[5][6].

Населяє карстово-скелясті й кам'янисті степи, узбіччя доріг[2].

В Україні вид росте біля доріг — у Закарпатській обл. (Мукачево); адвентивне[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Linaria angustissima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 613. (англ.)
  3. Tela Botanica. Процитовано 03.07.2020. (фр.)
  4. Flora Vascular. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 03.07.2020. (ісп.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 03.07.2020. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 03.07.2020. (англ.)
  7. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 285.