Парабазалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Parabasalia)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парабазалії
Trichomonas vaginalis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Екскавати (Excavata)
Посилання
EOL: 4870
NCBI: 5719
Fossilworks: 212596

Парабазалії (Parabasalia) — група гетеротрофних протистів з великої клади Excavata, якій різні систематики дають ранг від класу до типу включно. Характеризуються наявністю особливої ​​структури — парабазального апарату, представленого апаратом Гольджі, асоційованим з поперечно покресленими філаментами. Всі представники, за рідкісним винятком, мають від 4 до десятків тисяч джгутиків. Крім цього, для організмів даної групи характерна наявність в клітці потужного цитоскелетного утвору — аксостілю, а також редукція мітохондрій до спеціалізованих органел — гідрогеносом. Тип розподілу ядра — закритий внеядерний плевромітоз.

Більшість парабазалій ведуть симбіотичний спосіб життя, мешкаючи всередині інших організмів. Зустрічаються паразити, в тому числі збудники захворювань людини. Поширені повсюдно. Станом на 2012 рік описано близько 400 видів в 80 родах.

Систематика та різноманіття

[ред. | ред. код]

Групу поділяють на два ряди: трихомонади (Trichomonadida) та багатоджгутикові (Hypermastigida).

Трихомонади мешкають у внутрішніх органах хребетних тварин, зокрема в кишечнику. Можуть бути як коменсалами, так і паразитами. Серед небезпечних паразитів людини — Trichomonas vaginalis та Pentatrichomonas hominis. У корів паразитує Tritrichomonas foetus.

Багатоджгутикові населяють кишечник тарганоподібних комах, зокрема термітів. Вони сприяють перетравленню целюлози.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Г. Й. Щербак, Д. Б. Царічкова. Зоологія безхребетних: підручник для біол. спец. вищих навч. закл. / ; за ред. В. В. Серебрякова ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 640 с. — ISBN 978-966-439-075-7 °C. 29-30