Євменов Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євменов Микола Анатолійович
Народження 2 квітня 1962(1962-04-02) (62 роки)
Москва, СРСР
Країна  Росія
 СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Naval Submarine High Schoold і Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Звання адмірал
Командування Військово-морський флот Росії, 25th submarine divisiond і Північний флот
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського орден «За військові заслуги» Орден «За морські заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «300 років Російському флоту» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня медаль «Адмірал Горшков» Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «200 років Міністерству оборони» медаль «Адмірал Кузнєцов» Медаль «За відзнаку в навчаннях» медаль ФСБ Росії «За вирізнення у спеціяльних операціях» Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги» медаль «За військову доблесть» (РФ) знак «Командир підводного човна»
CMNS: Євменов Микола Анатолійович у Вікісховищі

Микола Анатолійович Євменов (нар. 2 квітня 1962(19620402), Москва, РСФСР, СРСР) — російський військовик, головнокомандувач військово-морським флотом РФ з 3 травня 2019 року до березня 2024 року[1]. Адмірал з 2017 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 квітня 1962 року в Москві. Закінчив вище воєнно-морське училище підводного плавання імені Ленінського комсомолу (1982—1987), після закінчення якого призначений на посаду командира електронавігаційної групи штурманської бойової частини (БЧ-1) атомного підводного човна на Тихоокеанському флоті Росії (1987—1991).

У 1995—1997 роках пройшов вишкіл у Воєнно-морський академії імені Адмірала Флоту Радянського Союзу Н. Г. Кузнєцова й у 1997—1999 роках служив старшим помічником командира, а відтак командиром підводних човнів «К-490» і «К-506».

У 1999—2001 роках служив начальником штабу 25-й дивізії підводних човнів, капітаном 1 рангу[2], а після вишколу у Воєнній академії Генерального штабу збройних сил Російської Федерації (2001—2003) — заступником командира (2003—2004) і командиром (2004—2006) 25-й дивізії підводних човнів.

У 2006—2010 роках начальник штабу, у 2010—2012 роках командир 16-ї ескадри підводних човнів (в/ч 62695, Вілючинськ).[3]

У квітні — вересні 2012 року командувач Підводними силами Тихоокеанського флоту.

З вересня 2012 року начальник штабу — перший заступник командувача Північним флотом Росії.[4]

З листопада 2015 року, після призначення адмірала Володимира Корольова тимчасово виконуючим обов'язки головнокомандувачем ВМФ РФ, Микола Евменов тимчасово виконував обов'язки командувача Північним флотом Росії.

6 квітня 2016 року став командувачем Північним флотом РФ[5].[6]

12 грудня 2017 року отримав військове звання «адмірал».[7]

3 травня 2019 року став головнокомандувачем ВМФ РФ[5].

Член Колегії Міністерства оборони РФ, другий у історії Росії головнокомандувач ВМФ, призначеним на цю посаду з-поміж моряків-підводників.

У березні 2024 року, після серії значних втрат російських кораблів у Чорному морі усунутий із посади головкома ВМФ РФ, його місце посів командувач Північного флоту адмірал Олександр Моїсеєв[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 2019 року — капітан збірної команди ВМФ Росії з хокею з шайбою і команди Головного командування ВМФ Росії «Дев'ятий вал».[9][10]

Голова Опікунської ради «Клубу адміралів».

Керував військово-морським навчанням «Океанський щит — 2023» (Балтійський флот, 2023).

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Ольга Євменова (Тищенко).
  • Старший син — Роман Євменов, капітан третього рангу, слухач Військово-морської академії ім. Кузнєцова.
  • Молодший син — Юрій Євменов (нар. 1999), з 2017 року курсант Ульяновського інституту цивільної авіації.
    • Онук Микола (нар. 2017).

Санкції[ред. | ред. код]

23 лютого 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій Євросоюзу, оскільки «відповідає за будь-яку морську операцію російського флоту, зокрема в Україні або на її території. Тому він несе відповідальність за активну підтримку і здійснення дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, а також стабільності або безпеці в Україні»[11]

25 лютого 2022 року доданий до санкційного списку Швейцарії.[12]

8 березня 2022 року доданий до санкційного списку Австралія.[13]

14 березня 2022 року доданий до санкційного списку Канади.[14]

15 березня 2022 року доданий до санкційного списку Великої Британії.[15]

18 березня 2022 року доданий до санкційного списку Нової Зеландії.[16]

12 квітня 2022 року доданий до санкційного списку Японії.[17]

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[18]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Росії нібито змінили головнокомандувача військово-морським флотом. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  2. Соединения :: Тихоокеанский флот. vladre.boltenkov.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 9 травня 2019.
  3. Атомный подводный крейсер ТОФ «Подольск» вернулся из дальнего похода " Новости Владивостока и Приморского края. primorye24.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 9 травня 2019.
  4. Николай Анатольевич Евменов — Армейский сайт «Почта полевая». Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2019.
  5. а б Евменов Николай Анатольевич: Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  6. Министр обороны России вручил адмиралу Владимиру Королёву штандарт главнокомандующего ВМФ России: Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 9 травня 2019.
  7. Указ Президента Российской Федерации от 12.12.2017 № 592 «О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава и высших специальных званий». Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  8. Ліквідація кораблів у Чорному морі викликала відставку головкому ВМФ РФ, - британська розвідка. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
  9. Сергей Кобылянский: Если лейтенант не даст пас полковнику - накажем! | Ночная Хоккейная Лига. web.archive.org. 2 грудня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 5 листопада 2023.
  10. На Чемпионате Вооруженных Сил РФ по хоккею сборная ВМФ России вошла в тройку лучших : Министерство обороны Российской Федерации. web.archive.org. 2 грудня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 5 листопада 2023.
  11. Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 15 березня 2023.
  12. SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 15 березня 2023.
  13. Consolidated List. Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 15 березня 2023.
  14. Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (30 березня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 7: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 15 березня 2023.
  15. ЄВМЕНОВ Микола Анатолійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
  16. Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 15 березня 2023.
  17. ウクライナ情勢に関する外国為替及び外国貿易法に基づく措置について (PDF) (японська) .
  18. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Посилання[ред. | ред. код]