Єлисаветградське Євангеліє
| Єлисаветградське Євангеліє | |
|---|---|
 | |
| Час створення: | кінець XVI — початок XVII століття |
| Матеріал: | Пергамент |
| Зберігається: | Москва |
| Музей: | Російська державна бібліотека |
 Єлисаветградське Євангеліє у Вікісховищі | |
Єлисаветградське Євангеліє — слов'янське рукописне ілюміноване Євангеліє-тетр (Чотириєвангеліє), написане наприкінці XVI — початку XVII століття у майстерні молдавського митрополита Анастасія (Кримки)[1], у Драгомирні, на Південній Буковині. Зберігається у Російській державній бібліотеці.
Рукопис було виявлено наприкінці XIX століття в одновірному Покровському монастирі міста Єлисаветграда (сучасний Кропивницький, Україна), від якого й отримав свою назву[2]. У 1880-их роках Євангеліє було вивчено істориком мистецтва Миколою Покровським, який склав перший ретельний опис рукопису. Після цього рукопис було повернуто до Єлисаветграда. В місті він перебував як мінімум до 1914 року, а у 20–30-их роках його доля невідома. 1963 року Єлисаветградське Євангеліє було виявлено в Державній бібліотеці ім. В. І. Леніна із зазначенням, що до зібрання воно надійшло 1940 року від приватної особи.[3]У 1960-их роках з рукописом працювала славіст і палеограф Державного історичного музею Марфа Щепкіна, яка доповнила працю Покровського в частині часу створення та історії Єлисаветградського Євангелія.
Рукопис написано на пергаменті напівуставом. Єлисаветградське Євангеліє копіює Євангеліє болгарського царя Івана Александра, написане 1356 року, та прикрашене скопійованими з нього мініатюрами у неовізантійському стилі[4]. Збережено мініатюру з ктиторським портретом царя Івана Александра, розміщену перед Євангелієм від Матвія.
2009 року доброчинний фонд «Товариство любителів стародавньої письменності», який очолював Герман Стерлігов, випустив факсимільне видання Єлисаветградського Євангелія накладом у 10 000 примірників[5]. Проект отримав назву «Стародавні рукописи — дітям Росії», видання було безкоштовно поширено серед усіх бажаючих за наявності у них дітей у до 12-річного віку[6], хоча первинно планувалось платне поширення книги[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Біблія. Ілюстрації [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.] // Православна енциклопедія
- ↑ Факсимільні видання Доброчинного фонду сприяння розвитку культури «Товариство Любителів Стародавньої Письменності». Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 4 вересня 2012.
- ↑ Товариство любителів стародавньої письменності випустило факсимільне видання Єлисаветградського Євангелія [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Богослов.ru
- ↑ Турілов. До історії українсько-болгарських художніх зв'язків XVI століття. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2012.
- ↑ Інтерв'ю звиконавчим директором Товариства любителів давньоруської письменності професором Михайлом Бабкіним. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 4 вересня 2012.
- ↑ З 8 квітня Герман Стерлігов почав безкоштовно роздавати Єлисаветградське Євангеліє XVI століття. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 4 вересня 2012.
- ↑ В межах проекту «Стародавні рукописи — дітям Росії» будуть випущені факсимільні видання старовинних Євангелій. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єлисаветградське Євангеліє
