Іванчук Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванчук Сергій Олександрович
 Майор
Загальна інформація
Народження 13 березня 1986(1986-03-13) (38 років)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)

Сергі́й Олекса́ндрович Іванчу́к (народився 13 березня 1986[1]) — український військовик 8-го окремого полку спеціального призначення, майор Збройних сил України.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в КПЛ з ПВФП (Кам'янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою).

На виборах до Хмельницької обласної ради 2015 року балотувався від партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“». На час виборів проживав у Хмельницькому, був начальником інженерної служби військової частини А 0553[1].

Був взятий у полон, 29 грудня 2019 року був звільнений[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[3];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (12 жовтня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків[4];

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кандидати до Хмельницької обласної ради — Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  2. Кого звільнили з полону: військові, водії, пенсіонери (брит.). 29 грудня 2019. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  3. Порошенко відзначив нагородами України військовослужбовців за особисту мужність і героїзм. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №442/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 29 грудня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]