Іван Фічев

Іван Фічев
болг. Иван Фичев
Ім'я при народженні	болг. Иван Иванов Фичев
Народився	15 квітня 1860(1860-04-15) Велико-Тирново
Помер	18 листопада 1931(1931-11-18) (71 рік) Софія
Громадянство	Болгарія
Діяльність	академік, військовик
Alma mater	Роберт-колледжd, Національний військовий університет Васила Левскі і Априловська гімназія
Знання мов	болгарська
Учасник	Сербсько-болгарська війна, Перша Балканська війна, Лозенградська операція, Люлебургасько-Бунархисарська операція (1912), Перша світова війна і Друга Балканська війна
Членство	Болгарська академія наук
Військове звання	генерал-лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Іван Фічев (болг. Иван Фичев); 15 квітня 1860, Велико-Тирново — 1931, Софія — болгарський генерал-лейтенант (з 1914), начальник Штабу оборони болгарської армії (1910—1914), міністр оборони Болгарії (1914—1915), учасник Балканських війн та Першої світової війни, воєнний історик, академік.

Біографія

Онук відомого болгарського архітектора епохи Болгарського Відродження Ніколи Фічева (Кольо Фічето), народився в Трново. Військову кар'єру розпочав під час Російсько-турецької війни (1877—1778) як боєць болгарського ополчення. У 1882 році закінчив військове училище у Софії в чині підпоручника. Під час Сербсько-болгарської війни командував ротою 5-го піхотного дунайського полку. У 1887 році дослужився до капітана. У 1898 році закінчив Військову академію в Турині. У 1903 році отримав звання полковника. У 1907 році командував фракійською дивізією. У 1910—1914 році — начальник Штабу оборони (Генерального штабу) болгарської армії.

У 1915 році вийшов у запас. Написав працю по військовому мистецтву «Тактика». Помер у 1931 році в Софії.

Звання

• Юнкер (26 травня 1880)
• Андеррайтер (30 серпня 1882)
• Лейтенант (30 серпня 1885)
• Капітан (1 квітня 1887)
• Майор (1892)
• Підполковник (1899)
• Полковник (1903)
• Генерал-майор (15 жовтня 1908)
• Генерал-лейтенант (1914)

Бібліографія

• Фичев, Иван. Военноисторически очерк за Българо-сръбската война през 1885 г.. София, 1888.
• Фичев, Иван. Планинска война. София, 1893.
• Фичев, Иван. Тактика. Курс за дивизионните учебни команди. София, 1894.
• Фичев, Иван. Военната история и метода на нейното изучаване. София, 1897.
• Фичев, Иван. Македонският въпрос. Париж, 1905.
• Фичев, Иван. Ляоян. Военноисторическа студия според руски и японски официални сведения. София, 1906.
• Фичев, Иван. Висшето командуване през Балканската война 1912 г. от началото на войната до Чаталджа включително. София, 1927.
• Фичев, Иван. Критическа студия върху труда на генерала от пех. Радко Димитриев «Трета армия в Балканската война». София, 1906.
• Фичев, Иван. Чаталджа. Тактическа студия. Париж, 1930.
• Фичев, Иван. Критическо изучаване Сръбско-българската война през 1885 г. (Според съчинението на Военноисторическата комисия — 1915). Париж, 1930.
• Фичев, Иван. Балканската война 1912—1913. Преживелици, бележки и документи. Париж, 1940.

Джерела

• Иван Фичев [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.]