Ігнатишин Олександр Володимирович

Ігнатишин Олександр Володимирович;
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	10 жовтня 1991; Міжгір'я
Смерть	25 листопада 2014 (23 роки); Нікішине
Військова служба
Роки служби	-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ігнатишин.

Олекса́ндр Володи́мирович Ігнати́шин (нар. 10 жовтня 1991(19911010) — пом. 25 листопада 2014) — молодший сержант Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади, служив за контрактом, командир відділення.

25 листопада 2014-го загинув біля села Нікішине під час мінометного обстрілу терористами взводного опорного пункту. Тоді ж поліг Павло Стець.

Похований в Міжгір'ї.

14 березня 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).^[1]

↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.