Іздебський Євгеній Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євгеній Іздебський
Особисті дані
Повне ім'я Євгеній Олегович Іздебський
Народження 3 червня 1995(1995-06-03) (28 років)
  Херсон, Україна
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Спартак» (Вегожино)
Номер ?
Юнацькі клуби
2008—2010
2010—2012 		Україна «Кристал» (Х)
Україна «Металург» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2015 Україна «Металург» (З) 4 (0)
2016 Україна «Енергія» (НК) 11 (0)
2016 Україна «Металург» (З) 15 (0)
2016—2018 Україна «Мир» (Г) 32 (0)
2019 Швеція «Крамфорс-Альянсен» ? (?)
2020—н.ч. Польща «Спарта» (В) ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Євгеній Олегович Іздебський (нар. 3 червня 1995, Херсон, Україна) — український футболіст, захисник та півзахисник польского клубу «Спартак» (Вегожино).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ херсонського «Кристала», де з ним працювали тренери І. А. Жосан, І. Ю. Пасхал та А. А. Чернявський, а також запорізького «Металурга», де його тренером був А. П. Рудика. З 2008 по 2012 рік провів 64 матчі та відзначився 9 голами в першості та чемпіонаті ДЮФЛ.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Металург[ред. | ред. код]

У 2012 році потрапив в основну заявку «Металурга». 25 липня 2012 року дебютував за юніорську команду «Металурга» у домашній грі проти «Дніпра», в результаті за команду U-19 виступав до 2014 року, провівши за цей час 33 поєдинки. За молодіжну (U-21) команду дебютував 8 серпня 2013 року в домашньому поєдинку проти «Севастополя».

7 листопада 2015 дебютував в основному складі «Металурга» у виїзному матчі Прем'єр-ліги проти луганської «Зорі», вийшовши з перших хвилин зустрічі[1]. 22 листопада того ж року в домашньому матчі проти «Олександрії» Євген «відзначився» спочатку заробленим у ворота своєї команди пенальті, яке успішно реалізував Андрій Запорожан на 73-й хвилині поєдинку, а після цього ще й автоголом на 80-й хвилині зустрічі, встановивши, тим самим, підсумковий рахунок 0:2[2]. Сам футболіст цей вкрай невдалий для себе матч прокоментував наступним чином[3]:

— Думаю, з олександрійцями могли зачепитися за очки, навіть налаштовувалися відповідним чином. Але знову ж: арбітр ухвалив незрозуміле рішення призначити 11-метровий, коли після рикошету м’яч випадково потрапив мені в руку. Ну а в моменті, коли зрізав у свої ворота, старався дограти до кінця, робив підкат, аби розрядити ситуацію. На жаль, сталася така прикрість. Після цього матчу було доволі неприємно.

Під час зимової перерви сезону 2015/16 років покинув «Металург» в зв'язку з процесом ліквідації клубу. Всього за період виступів у складі запорізької команди провів 4 матчі в чемпіонаті, 24 поєдинки (в яких відзначився 1 голом) у молодіжній першості та 33 поєдинки в юнацькому турнірі.

2 лютого 2016 року стало відомо, що Іздебський прибув на перегляд до клубу Вищої ліги Білорусі «Граніт» з міста Мікашевичі[4], в складі якого 6 лютого взяв участь в товариському матчі проти гродненського «Німана»[5], проте в підсумку «Граніту» не підійшов[6].

«Енергія»[ред. | ред. код]

25 березня 2016 року включений в заявку новокаховській «Енергії», в складі якої дебютував наступного дня 26 березня, замінивши Іллю Носова на 42-й хвилині домашнього матчу першості проти херсонського «Кристала»[7]. 3 червня того ж року повідомили, що Євген залишив «Енергію»[8], за яку загалом провів 11 матчів у першості.

Повернення в «Металург»[ред. | ред. код]

У липні 2016 року став гравцем відродженого запорізького «Металурга»[9], проте вже наприкінці листопада 2016 року залишив команду[10].

«Мир»[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 2016/17 років перейшов у «Мир». У складі горностаївського клубу виграв Відкритий кубок Федерації футболу АР Крим 2017[11].

Виступи на аматорському рівні та вояж за кордон[ред. | ред. код]

Наприкінці червня 2018 року залишив «Мир» та перебрався до аматорського Мотора (Запоріжжя). Проте вже на початку березня 2019 року підсилив нижчоліговий шведський клуб «Крамфорс-Альянсен». На початку вересня 2019 року повернувся до України, де грав за аматорський колектив «Таврія-Скіф». Наприкінці грудня 2020 року перейов до нижчолігового польського клубу «Спарта» (Вегожино).

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Станом на 30 июля 2016
Клуб Ліга Сезон Чемпіонат Кубок Дубль
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Україна «Металург» (Запоріжжя) Прем'єр-ліга 2013/14 5 0
2014/15 9 0
2015/16 4 0 10 1
Україна «Енергія» (Нова Каховка) Друга ліга 2015/16 11 0
Україна «Металург» (Запоріжжя) 2016/17 15 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Протокол матчу «Зоря» — «Металург». FPL.ua. 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
  2. ↑ Протокол матчу «Металург» — «Олександрія». FPL.ua. 22 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
  3. ↑ Сергій Талимончик. (7 грудня 2015). Євген Іздебський: «Кінцевий строк ліквідації „Металурга“ — 16 грудня» (укр.). «Український футбол». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 грудня 2015.
  4. ↑ Футбол. Артём Сокол, Никита Пацко и двое украинцев прибыли на просмотр в «Гранит» (рос.). «Прессбол». 2 лютого 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 4 лютого 2016.
  5. ↑ Товарищеский матч между ФК «Гранит-Микашевичи» и «Нёман» (Гродно) (1:0) (рос.). Офіційний сайт ФК «Граніт». 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2016.
  6. ↑ Кирилл Алексиян и ещё четыре игрока находятся на просмотре в «Граните» (рос.). Football.by. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
  7. ↑ Протокол матчу «Енергія» — «Кристал». PFL.ua. 26 березня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  8. ↑ Енергія розсталася з трьома гравцями (рос.). «UA-Футбол». 3 червня 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  9. ↑ ЗМІ: в запорізький Металург можуть повернутися власні вихованці. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 квітня 2020.
  10. ↑ Дугіенко, Іздебський і Худченко покинули запорізький Металург [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Мир - переможець відкритого Кубка федерації футболу АР Крим. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іздебський_Євгеній_Олегович&oldid=41937504