Інзівка
село Інзівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Громада | Приморська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA23020130060038465 |
Основні дані | |
Засноване | 1861 (163 роки) |
Населення | 1339 |
Площа | 2,66 км² |
Густота населення | 503,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 72142 |
Телефонний код | +380 6137 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°45′01″ пн. ш. 36°04′42″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
15 м |
Водойми | Азовське море |
Відстань до районного центру |
22 км |
Найближча залізнична станція | Єлизаветівка |
Відстань до залізничної станції |
35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 72102, Запорізька обл., Бердянський р-н, м. Приморськ, вул. Центральна, 7 |
Карта | |
Мапа | |
|
І́нзівка — село в Україні, у Приморській міській громаді Бердянського району Запорізької області. Населення складає 1339 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Інзівка розташоване на правому березі річки Лозуватка, за 8 км від Азовського моря та за 35 км від станції Єлизаветівка. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Лозуватка, нижче за течією на відстані 9 км розташоване село Райнівка.
Історія[ред. | ред. код]
Село Інзівка засноване у 1861 році переселенцями-болгарами з бессарабського села Ташбунар, на місці ногайського аулу Орманчи. У 1861 році група бессарабських болгар, що переселилися до Північної Таврії, назвали село на честь військового діяча, генерала від інфантерії Івана Інзова, якому в селі встановлено погруддя.
27 листопада 1916 року в селі таврійських болгар народився Мішо Хаджійський. У травні 1942 року «сміливий бунтар», непокірний Мішо Хаджійський» прибув до Болгарії, щоб ознайомити болгарську громадськість із жахливим становищем, в якому опинилися болгари України. 26 вересня 1944 року Мішо Хаджійський був заарештований, у поліції його піддали тортурам. Після чого 16 листопада 1944 року його було звільнено. Тим часом, 22 листопада надійшла телефонограма від генералісімуса Сталіна маршалу Толбухіну, щодо примусового повернення таврійських болгар в СРСР. Вже 7 грудня 1944 року в Білоградчику Мішо Хаджійського знову спробували заарештувати. Однак, не давшись до рук катів, Мішо наклав на себе руки[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село увійшло до складу Приморської міської громади Приморського району[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приморського району, село увійшло до складу Бердянського району[3].
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Демографія[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року рідні мови населення: російська (71,84 %), болгарська (16,88 %), українська (11,05 %)[4].
Станом на 2017 рік більшість населення спілкується російською мовою, болгарську знають лише кілька літніх людей. В школі болгарську мову викладають лише кілька разів на рік, тому молодь фактично не знає болгарської.
Економіка[ред. | ред. код]
- «Вільний», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Лікарня.
- Церква.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дитячий дошкільний навчальний заклад
-
Церква
-
Пам'ятник
-
Пошта
-
Пам'ятник Івану Інзову
-
Автобусна зупинка
-
Типове господарство
-
Електрична підстанція
-
Річка Лозуватка
-
Міст перед селом
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Болгарська гордість Запорізького краю. Запорізька ОДА. 29 червня 2017.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Результати всеукраїнського перепису населення 2001 року за мовою у Запорізькій області. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інзівка |
- Погода в селі Інзівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615
|
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |