Абаканське залізорудне родовище
| Абаканське залізорудне родовище рос. Абаканское [железорудное] месторождение | ||||
| 52°40′14″ пн. ш. 90°04′13″ сх. д. / 52.67055556002777195° пн. ш. 90.07027778002778007° сх. д. | ||||
| Тип | рудне родовище | |||
|---|---|---|---|---|
| Корисні копалини | магнетит | |||
| Спосіб розроблення | відкрита розробка родовищ і підземне розроблення твердих корисних копалинd | |||
| Континент | Азія | |||
| В межах геооб'єкту | Західний Саян | |||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон |
Кемеровська область Хакасія | |||
| Відкрито | 1856[1][2] | |||
| Балансові запаси | 153 000 000 т[1] | |||
| Надрокористувач | Евразрудаd | |||
|
| ||||
Абака́нське залізору́дне родо́вище — родовище залізної руди в Республіці Хакасія, Росія, в північно-західних відрогах Західних Саян. Адміністративні та промислові центри видобутку — Абаза, Абакан, Новокузнецьк.
Родовище було відкрито в 1856 році і назване уральськими майстрами «Абаканська благодать». Після відкриття розробка руд велася періодично. В 1947–59 роках збудовано підприємство по видобутку і збагаченню руд — «Абаканське рудоуправління». З 1957 року розроблялося відкритим способом, з 1962 — підземним (введена в дію шахта глибиною 400 м).
Родовище за походженням контактово-метасоматичне; представлене крутосхильними покладами легкозбагачувальних магнетитових руд і скарнів серед осадово-туфогенних порід середнього кембрію, прорваних інтрузіями сієніт-діоритів.
Руди утворюють 5 рудних тіл, які розчленовані численними розривними порушеннями з амплітудою переміщень до 50 м. Постійні супутники магнетиту: актиноліт, хлорит, кальцит, андезит і кобальтовмісний пірит. Родовище розвідане до глибина 1200—1300 м від поверхні з розривом на глибині 700—900 м. Балансові запаси руди становлять 145 млн т з середнім вмістом Fe 43,4 %, з домішками Со, Zn, S.
Родовище розкрите 5 вертикальними стовбурами і поверховими квершлагами. Система розробки — поверхове примусове обвалення з відбійкою руди на вертикальний компенсаційний простір в затиснутому середовищі. Вилучення руди — 85 %. Пересічний річний видобуток становить 2,4 млн т. Видобута руда з вмістом Fe 47,5 % направляється на збагачення.
Основний споживач продукту — Новокузнецький металургійний комбінат.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Білецький В. С., колектив авторів АБАКАНСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецький — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — Т. 3. — С. 644. — ISBN 978-966-7804-14-5
- ↑ Горная энциклопедия / под ред. Е. А. Козловский — Москва: Советская энциклопедия, 1984. — ISBN 978-5-85270-007-0
Джерела[ред. | ред. код]
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.