Автомагістралі Пакистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автомагістралі Пакистану
Загальні дані
Країна  Пакистан
Відкрито 1997
Довжина 2,816 км

CMNS: Автомагістралі Пакистану у Вікісховищі

Автомагістралі Пакистану (урду پاکستان کے موٹروے‎) — це мережа багатосмугових, високошвидкісних автомагістралей з контрольованим доступом у Пакистані, які належать, обслуговуються та управляються на федеральному рівні Національним управлінням автомобільних доріг Пакистану. Зараз це 2816 км автошляхів в експлуатації, ще 1213 км будуються або плануються. Автомагістралі є частиною пакистанського «Проекту національного торговельного коридору» та «Китайсько-пакистанської ініціативи поясного шляху» від перевалу Хунджераб поблизу китайського кордону до Гвадара в Белуджистані. Всього є 16 автомагістралей, 11 з яких діють, одні будуються, а інші плануються.

Усі автомагістралі в Пакистані починаються з літери «М» (Motorway що означає «автомагістраль»), за якою йде унікальне цифрове позначення конкретної магістралі (з дефісом посередині), наприклад «М-1»[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Автомагістраль М-2 у Соляному хребті
Виїзд з автомагістралі М-2 до Саргодхи

Автомагістралі Пакистану є важливою частиною пакистанського «Проекту національного торговельного коридору», який має на меті з’єднати три порти Пакистану в Аравійському морі (порт Карачі, порт Бін-Касім і порт Гвадар) з рештою країни через національні магістралі та мережу автомагістралей і далі. на півночі з Афганістаном, Центральною Азією та Китаєм[3]. Проект був запланований у 1990 році. Проект китайсько-пакистанського економічного коридору має на меті з’єднати порт Гвадар і Кашгар (Китай) за допомогою пакистанських автомагістралей, національних автомагістралей і швидкісних доріг.

Аварійні злітно-посадкові смуги[ред. | ред. код]

Автомагістраль М-1 (Пешавар-Ісламабад) і автомагістраль М-2 (Ісламабад-Лахор) включають дві ділянки аварійної злітно-посадкової смуги по 2,700 метрів довжини. Чотири секції аварійної злітно-посадкової смуги стають функціональними після видалення знімних бетонних серединок за допомогою вилкових навантажувачів. Військово-повітряні сили Пакистану (PAF) двічі використовували автомагістраль М-2 як злітно-посадкову смугу: перший раз у 2000 році, коли вони посадили винищувач F-7P, навчально-тренувальний літак Super Mushak і C-130, і знову у 2010 році. В останній раз PAF використовували ділянку злітно-посадкової смуги на автомагістралі М-2, 2 квітня 2010 року для посадки, дозаправки та зльоту двох реактивних винищувачів, Mirage III і F-7P, під час навчань Highmark 2010[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. South Asia's Most Modern Interchange on Motorway-9 Open to Traffic. A blog about real estate, lifestyle and tourism in Pakistan | Zameen Blog (амер.). Процитовано 24 жовтня 2020.
  2. National Highways Authority – Committed to Excellence (брит.). Процитовано 24 жовтня 2020.
  3. Pakistan's smart motorways strength for regional connectivity. Global Village Space (брит.). 12 жовтня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
  4. PAF Conducts Fighter Operations from Motorway Pakistan Air Force, Government of Pakistan website, Published 2 April 2010, Retrieved 2 March 2022

Посилання[ред. | ред. код]