Акуліакаттагміут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акуліакаттагміут
Країна  Канада

Акуліакаттагміут (англ. Akuliakattagmiut) — географічно визначена підгрупа народності так званих «мідних інуїтів», яка жила на території сучасної провінції Нунавут у Канаді[1]. Селилися біля мису Бекслі[en], на південному узбережжі, материковому боці протоки Долфін-енд-Юніон[2], поблизу озера Акуліакаттак (англ. Akuliakattak Lake), яке є витоком річки Рей[3].

Культура[ред. | ред. код]

Ескімоси акуліакаттагміут були найбільш ізольованими та нецивілізованими з усіх мідних інуїтів.

Вони не носили ременів на стегнах, а штани доходили до талії.

За даними дослідника Арктики Вільялмура Стефансона, ескімоси з цієї підгрупи виявляли страх перед вогнепальною зброєю, тоді як у інших інуїтів цього помічено не було. Усі знаряддя праці цих людей були загостреними: залізні снігові ножі, улуси; сталеві стругальні ножі, криві ножі, голки; мідні льодоруби; металеві скребки.

Деякі народні пісні інуїтів акуліактак походять із культури іншої підгрупи ескімосів — уаллінерміут (англ. Uallinermiut)[4]. Серед торгових партнерів акуліакаттагміут слід виділити інуїтів ганерагміут та пуїплірміут (англ. Puiplirmiut)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stefansson, Vilhjalmur. The Stefánsson-Anderson Arctic Expedition of the American Museum: Preliminary Ethnological Report. — New York : The Trustees of the American Museum, 1914. — Т. 14. — P. 26. — (1-2)
  2. Eskimo of Canada (англ.). Canadian Genealogy. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 15 лютого 2014.
  3. Stefansson, V. Prehistoric and Present Commerce among the Arctic Coast Eskimo // Geological Survey Museum Bulletin. — Ottawa : Government Printing Bureau, 1914. — No. 6 (30 December). — P. 14.
  4. Anthropological Papers of the American Museum of Natural History. — American Museum of Natural History, 1914. — Vol. 14 (3 June). — P. 241-256.
  5. Stefansson-Anderson expedition 1908-1912 (Fear of Guns) (англ.). svs.is. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 15 лютого 2014.