Александер Гілл Еверетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Еверетт.
Александер Гілл Еверетт
Alexander Hill Everett
Повірений у справах США у Нідерландах
4 січня 1819 — 7 червня 1824
Посол США в Іспанії
4 вересня 1825 — 1 серпня 1829
Посол США в Китаї
4 липня 1845 — 28 червня 1847
Народився 19 березня 1792(1792-03-19) або 1790[1]
Бостон, США
Помер 28 червня 1847(1847-06-28)
Ґуанчжоу, КНР
Відомий як дипломат, політолог, перекладач, письменник
Місце роботи Академія Філіпса в Ексетері
Країна США
Alma mater Гарвардський університет і Гарвардський коледж
Політична партія Республіканська партія США
Батько Oliver Everettd
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

 Медіафайли у Вікісховищі

Александер Гілл Еверетт (нар. 19 березня 1792(17920319) — пом. 28 червня 1847) — американський дипломат, політик і бостонський літератор[2]. Еверетт обіймав дипломатичні посади в Нідерландах, Іспанії, на Кубі та в Китаї. Його переклади європейської літератури, опубліковані в журналі «North American Review», вплинули на рух трансценденталізму[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Еверетт народився в Бостоні, штат Массачусетс, у родині Люсі Гілл й Олівера Еверетта, який на той час був служителем Нової Південної церкви. Еверетти були відомою родиною Массачусетсу: по лінії батька Александер був нащадком Річарда Еверетта (1597—1682), одного з перших поселенців Дедгема, штат Массачусетс[4]. Молодший брат Александера, Едвард Еверетт, обіймав посаду 15-го губернатора штату Массачусетс і державного секретаря. Александер закінчив Гарвардський коледж у 1806 році, став наймолодшим і найкращим на курсі[4][5]. Після закінчення коледжу він один рік працював помічником викладача в Академії Філліпса Ексетера, потім вивчав право в офісі Джона Квінсі Адамса. У 1809 році він супроводжував Адамса до Росії, де прожив два роки як його особистий секретар у дипломатичній місії[6].

Після закінчення війни 1812 року губернатора штату Массачусетс Вільяма Юстіса призначили дипломатичним представником в Нідерландах, якого Еверетт супроводжував як секретар дипломатичної місії, але після року служби повернувся додому[4]. Однак після відставки губернатора Юстіса з представництва Еверетта призначили його наступником як повіреним у справах у Гаазі, посаду він обіймав з 1818 по 1824 рік[5]. У той час Еверетт написав книгу про європейські справи, яка вийшла друком у 1821 році під назвою «Європа, або Загальний огляд поточного становища головних держав з припущеннями щодо їхніх майбутніх перспектив». У ній Еверетт описав Нідерланди як «згнившу та занепавшу націю», чиє створення було помилкою, і передбачив, що вона з часом зникне в морі[7][8]. Після того як Адамс став президентом у 1825 році, він призначив Еверетта дипломатичним представником в Іспанії з 1825 по 1829 рік[4].

Як посол в Іспанії, Еверетт підтримував стурбованість США Кубою як сусідньою рабовласницькою колонією. У листопаді 1825 року він писав, що це неприйнятно, якщо острів стане частиною нової незалежної Мексики чи Колумбії, посилаючись, що, на його думку, чорношкіре населення острова було занадто чисельним. З тих самих причин він також виступав проти незалежності Куби[9].

Після служби в Іспанії він повернувся до Бостона та отримав контрольний пакет акцій у «North American Review» (у якому він брав активну участь, поки його брат був редактором), і незабаром після цього змінив Джареда Спаркса на посаді головного редактора[5][10]. Підприємство не було фінансово вигідним. У 1824 році Еверетта обрали членом Американської академії мистецтв і наук[11], у 1830 році він приєднався до Американського філософського товариства[12].

Однак урядова служба Еверетта ще не закінчилася, і він засідав у законодавчому органі Массачусетсу з 1830 по 1835 рік. Його політичне становище в Массачусетсі різко погіршилось, коли після роботи в законодавчому органі штату Еверетт змінив партію вігів на демократів, а також його звинуватили у програші брата Едварда у боротьбі за переобрання на пост губернатора у 1839 році. У 1840 році Еверетт служив на Кубі як спеціальний дипломатичний агент США. Перебуваючи на Кубі, він отримав призначення на посаду президента коледжу Джефферсона, штат Луїзіана, але через погіршення здоров'я був змушений повернутися до Нової Англії.

Після повернення з дипломатичної місії до Китаю Калеба Кушинга, Еверетт став наступним уповноваженим і 4 липня 1845 року відплив до Кантона. Через хворобу він затримався в Ріо-де-Жанейро та повернувся додому. Улітку 1846 року він зробив другу й успішнішу спробу дістатися до місця призначення, але помер у Кантоні незабаром після прибуття, 28 червня 1847 року. Його поховали на кладовищі іноземців на острові Чанчжоу в Ґуанчжоу, Китай[4].

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Europe; or, A General Survey of the Present Situation of the Principal Powers; with Conjectures on Their Future Prospects. Бостон: Oliver Everett, Cummings and Hillard, 1822.
  • New Ideas on Population: With Remarks on the Theories of Malthus and Godwin. Boston: Cummings, Hilliard and Co., 1823; 2nd ed., 1826. Reprint. Нью-Йорк: Augustus M. Kelley, 1970.
  • America: or, A General Survey of the Political Situation of the Several Powers of the Western Continent, with Conjectures on Their Future Prospects. Філадельфія: H. C. Carey and I. Lea, 1827.
  • Strictures on Nullification. Бостон: Stimpson and Clapf, 1832.
  • Critical and Miscellaneous Essays. 2 томи. Бостон: J. Monroe and Company, 1845—1846.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
  2. ↑ Everett, Alexander Hill 1790-1847 [WorldCat.org]. Процитовано 20 липня 2016.
  3. ↑ Hart, James D. (1995). The Oxford Companion to American Literature. Oxford: Oxford University Press. с. 203. ISBN 9780195065480.
  4. ↑ а б в г д Griswold, Rufus Wilmot (1852). The Prose Writers of America: With a Survey of the Intellectual History, Condition, and Prospects of the Country (вид. 4th). Philadelphia: A. Hart. с. 284—288.
  5. ↑ а б в Nolan, Cathal J (1997). Notable U.S. Ambassadors Since 1775: A Biographical Dictionary. Greenwood Publishing Group. с. 99–105. ISBN 9780313291951.
  6. ↑ Ripley, George; Dana, Charles A., ред. (1874). American Cyclopædia. Т. 6. New York: D. Appleton and Company. с. 798.
  7. ↑ Everett, Alexander Hill (1822). Europe; or, A General Survey of the Present Situation of the Principal Powers; with Conjectures on Their Future Prospects. Boston: Cummings and Hilliard. с. 242.
  8. ↑ Krabbendam, Hans; Van Minnen, Cornelis A.; Scott-Smith, Giles, ред. (2009). Four Centuries of Dutch-American Relations: 1609-2009. Albany: SUNY Press. с. 262. ISBN 9781438430133.
  9. ↑ Horne, Gerald (2014). Race to Revolution: The U.S. and Cuba During Slavery and Jim Crow. NYU Press. с. 45. ISBN 978-1583674451.
  10. ↑ Miller, Perry (1950). Miller, Perry (ред.). The Transcendentalists: An Anthology. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 27. ISBN 9780674903333.
  11. ↑ Book of Members, 1780–2010: Chapter E (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 13 вересня 2016.
  12. ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 8 квітня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Гілл_Еверетт&oldid=39835961