Алексенський Юрій Ніконович
| Юрій Алексенський Алексенський Юрій Ніконович | |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||
| Прізвиська | мотобольний Пеле | ||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Полтава | ||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
4 грудня 1950 Зеленокумськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть |
21 вересня 2017 (66 років) Полтава, Україна | ||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
 СРСР →  Україна | ||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Мотобол | ||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання |
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | «Блискавка» (Зеленокумськ) → «Вимпел» (Полтава) | ||||||||||||||||||||||||||
| Нац. збірна | СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Завершення виступів | 1990 | ||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
Алексенський Юрій Ніконович (нар. 4 грудня 1950, Зеленокумськ Ставропольського краю — 21 вересня 2017, Полтава) — український мотоболіст, 12-разовий володар Кубка Європи, чемпіон Європи (1986), дворазовий чемпіон СРСР (1970, 1973).
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
У 1964 році Ю.Алексенський став гравцем новоствореної мотобольної команди «Блискавка» (Зеленокумськ). В 1967 році став чемпіоном РСФСР, а в 1968 році — у першому дивізіоні чемпіонату Радянського Союзу, а в 1970 році — чемпіоном СРСР. Потім з 1969 по 1986 роки грав у складі збірних РРФСР і СРСР з мотоболу.
До Полтави Ю.Алексенський прибув у 1971 році на запрошення тренера Анатолія Ковгана. Разом з командою «Вимпел» він ставав чемпіоном та володарем Кубка СРСР 1973 року, срібним призером чемпіонату 1974 року і неодноразово — бронзовим призером і фіналістом Кубка СРСР[1].
Закінчив грати у складі команди мотобольного клубу «Дружба» з села Мачухи на Полтавщині.
Досягнення[ред. | ред. код]
Ю.Алексенський — один з найтитулованіших спортсменів в історії полтавського спорту всіх часів. Він володів абсолютно всіма титулами сучасного мотоболу. Так у складі збірної СРСР був переможцем першого чемпіонату Європи 1986 року, а до того (з 1969 року) 10 разів був володарем Кубка Європи — турніру, який передував чемпіонатам Європи.
В 1969 році присвоєно звання Майстер спорту міжнародного класу.
У складі збірної Полтавщини Ю.Алексенський виборював звання чемпіона Спартакіади України, а у складі збірної України — чемпіона Спартакіади народів СРСР 1983 року[2].
Народне звання[ред. | ред. код]
За високу індивідуальну техніку гри серед усіх європейських мотоболістів Ю.Алексенського називали «мотобольним Пеле». Він один міг витягнути на себе всю команду суперників, а потім віддати такий пас на вільного гравця, що тому залишалося лише ногу підставити, щоб переправити м'яч у ворота.
Тренерська робота[ред. | ред. код]
Ю.Алексенський після завершення ігрової кар'єри з 2000 по 2006 роки тренував мотоболістів полтавського «Вимпела». В 2005 році ця команда стала чемпіоном України[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Золотые годы Юрия Алексенского [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] // 2000. — 2001- — 6 апреля (рос.)
- ↑ Алексенский. Прощай, маэстро мотобола… [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Полтава365. — 2017. — 21 сентября(рос.)
- ↑ ЛЕГЕНДАРНОМУ МОТОБОЛІСТУ ЮРІЮ АЛЕКСЕНСЬКОМУ — 60! [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] // Інтернет-видання Полтавщина. — 2009. — 10 грудня
Посилання[ред. | ред. код]
- Мотобольное сердце Юрия Алексенского [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Золотые годы Юрия Алексенского [Архівовано 15 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрка Алексинский [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
