Аллюдія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аллюдія
Аллюдія висока (Alluaudia procera), типовий вид роду Аллюдія
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Дідієрієві (Didiereaceae)
Рід: Аллюдія (Alluaudia)
(Drake) Drake, 1903

Alluaudia ascendens (Drake) Drake
Alluaudia comosa (Drake) Drake
Alluaudia dumosa (Drake) Drake
Alluaudia humbertii Choux
Alluaudia montagnacii Rauh
Alluaudia procera (Drake) Drakeтиповий

Посилання
Вікісховище: Alluaudia
Віківиди: Alluaudia
EOL: 13200
IPNI: 14169-1
NCBI: 3585

Аллюдія[1] (Alluaudia) — рід сукулентних рослин родини дідієрієвих (Didiereaceae).

Назва[ред. | ред. код]

Цвітіння аллюдії
Alluaudia procera в мадагаскарському колючому лісі Іфаті
Alluandia montagnacii
Alluaudia comosa в культурі

Рід названий на честь французького політика XIX століття Франсуа Аллюода[fr].

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Чагарники або дерева, 10-25 м заввишки. Це або слабо гіллясті рослини, або рослини з колоноподібним сукулентним стовбуром, суцільно вкритим невеликими овальними соковитими листками від 0,5 до 3,5 см завдовжки. Листя зазвичай розташовуються по всій довжині стовбура парами, з одним або двома шипами 2-2,5 см завдовжки. Кожен шип розташований в основі пари листків і рідко перевищує їх за довжиною. Іноді шипів немає. Під час посухи листя опадає, але безлисті стебла також беруть участь у фотосинтезі.

Квітки невеликі, двостатеві, жовтувато-білі, рожеві або жовтувато-зелені, з кремовими оцвітиною, зібрані в зонтикоподібні суцвіття на кінцях гілок.

Поширення[ред. | ред. код]

Рослини цього роду є ендеміками Мадагаскару, де є значною складовою колючих лісів острова, утворюючі там непрохідні зарості.

Систематика[ред. | ред. код]

Відомо шість видів роду Аллюдія:

Охорона у природі[ред. | ред. код]

Як і всі дідієрієві охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[2]

Утримання в культурі[ред. | ред. код]

Аллюдії вирощують як декоративні рослини в кімнатній культурі. Це роздільностатеві рослини, тому їх складно розмножувати насінням, в той час як живцями вони розмножуються дуже легко. Для обмеження росту і формування куща необхідна обрізка. Аллюдію можна вирощувати як бонсай, формуючи з неї справжній витвір мистецтва. На жаль, як кімнатна рослина аллюдія не цвіте практично ніколи.

  • Освітлення: Потрібно яскраве освітлене місце або легка напівтінь. Після зими можливі опіки, тому збільшувати освітлення рекомендується поступово.
  • Температура: Цей суккулент відмінно почуває себе при температурі + 25-35 °С, але на період спокою взимку необхідно помістити рослину в прохолодне місце, близько + 15 °С.
  • Полив: Влітку помірний, але регулярний. Ґрунт не повинен бути пересушеним, але й заливати землю не варто, це може привести до загнивання коренів. Взимку, в період спокою, полив обмежений.
  • Ґрунт: Складений з рівних частин дернової і листової землі, перегною, торфу і піску з додаванням цегляиної крихти.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]