Альфіус Філемон Коул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфіус Філемон Коул
англ. Alphaeus Philemon Cole
Альфіус Філемон Коул у 1920 році у віці близько 44 років
Народився 12 липня 1876(1876-07-12)[3][1][2]
Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США
Помер 25 листопада 1988(1988-11-25)[1][2] (112 років)
Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність художник, майстер офорту
Відомий завдяки
Alma mater Академія Жуліана
Заклад Купер Юніон
Жанр портрет
Нагороди Рекорсмен Книги рекордів Гіннеса

Альфіус Філемон Коул (англ. Alphaeus Philemon Cole; 12 липня 1876, Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США — 25 листопада 1988, Нью-Йорк)[4] — американський художник, гравер та довгожитель, вік якого підтверджено Групою геронтологічних досліджень (GRG), Книгою рекордів Гіннеса[5] та Групою LongeviQuest (LQ)[6]. 30 березня 1988 року після смерті Ельзони Максі він став найстарішою живою людиною в США та був найстарішим живим чоловіком у світі. Його батьком був відомий свого часу гравер Тімоті Коул[7]. Також на момент смерті він був один із 10 найстаріших чоловіків у світі, чий вік був підтверджений. Помер у віці 112 років, 136 днів.

Біографія[ред. | ред. код]

Альфіус Філемон Коул народився 12 липня 1878 року в Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США. Коул почав навчатися живопису в Італії. Його учителем був Ісаак Крейг. З 1892 по 1901 рік продовжив свою освіту в Парижі, пізніше навчався у Школі витончених Мистецтв[8][9].

З середини 1890-х років він почав створювати багато яскравих робіт, в основному різні натюрморти та портрети. Його твори були виставлені на всесвітній виставці в Парижі в 1900 році, а також на Панамериканській виставці в Буффало, Нью-Йорк у 1901 році.

У 1903 році Коул переїхав до Англії і одружився зі скульптором Маргарет Уорд Уолмслі. Також він займався гравіюванням, але ця робота приносила йому значно менше доходів, ніж його картини.

У 1911 році він знову переїжджає до США. У 1918 році Коул став членом Клубу Салмаганді, найстарішого професійного арт-клубу в США.

З 1924 по 1931 рік він викладав портрет та натюрморт в Купер Юніон коледжі. Він був обраний членом Національної академії Дизайну в 1930 році. Він був президентом Нью-Йоркського акварелістського клубу з 1931 по 1941 рік.

У 1940-х роках, Коул працював оцінювачем картин у художній галереї у Манхеттені.

З 1952 по 1953 він був президентом Альянсу Художників Америки. Його перша дружина померла у 1961 році. У 1962 році Коул одружився з Анітою Ріо, вона була співачкою, але його дружина Аніта Ріо померла в 1973 році.

Коул активно займався творчістю та брав участь у виставках до 103 років. Він помер у Нью-Йоркському Челсі Готелі, де він жив протягом останніх 35 років. Роботи Коула знаходяться у постійній колекції Національної портретної галереї у Лондоні та у Бруклінському музеї. Частина його робіт зберігається також у Смітсонівському інституті.

Коул був офіційно визнаний найстаршим живим чоловіком у світі, з 5 січня 1987 року до його смерті, 25 листопада 1988 року. До нього найстарішим живим верифікованим чоловіком був 111-річний норвезький гірськолижник Герман Сміт-Йоханнсен. Після смерті Коула найстарішим живим чоловіком був визнаний 111-річний Джон Еванс. Коул є також першим чоловіком, який колись безперечно досяг віку 112 років.

25 листопада 1988 року Коул помер у віці 112 років 136 днів, Коул був найстаршим коли небудь художником.

Наразі ціни на роботи Коула коштують від 5000 гривень або більше[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Alphaeus Philemon Cole // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00040232
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ RKDartists
  4. ↑ Alphaeus Philemon Cole (12 July 1876 – 25 November 1988). Fandom (англ.). Процитовано 21 жовтня 2023.
  5. ↑ Guinness World Records introduces ALPHAEUS PHILEMON COLE - the new oldest living man. Guinness World Records (англ.). Процитовано 21 жовтня 2023.
  6. ↑ Alphaeus Philemon Cole. LongeviQuest (англ.). Процитовано 21 жовтня 2023.
  7. ↑ Alphaeus Cole, a Portraitist, 112 [Архівовано 2007-12-28 у Wayback Machine.], obituary by Michel Kimmelman, November 26, 1988, The New York Times. Retrieved 2007-11-15.
  8. ↑ «Archives of American Art — Alphaeus P. Cole papers, 1885—1988 (collection summary)», Smithsonian Institution. Retrieved 2007-11-15.
  9. ↑ «Alphaeus Philemon Cole» [Архівовано 2008-02-15 у Wayback Machine.], Salmagundi Club. Retrieved 2007-11-15.
  10. ↑ Alphaeus P. Cole Sold at Auction Prices. Painter, Illustrator, b. 1876 - d. 1988. Invaluable (англ.). Процитовано 21 січня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфіус_Філемон_Коул&oldid=41624129