Алімов Сергій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Алімов
Особисті дані
Народження 14 вересня 1921(1921-09-14)
  Москва, Російська СФРР
Смерть 17 жовтня 1990(1990-10-17) (69 років)
  Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Суддівська діяльність
Місто Москва
Категорія ФІФА
Роки Змагання Ігор
1954—1968 Вища ліга СРСР 121
1966—1967 Кубок чемпіонів 2
Звання, нагороди
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Сергі́й Андрі́йович Алі́мов (рос. Сергей Андреевич Алимов; нар. 14 вересня 1921, Москва — пом. 17 жовтня 1990, там само) — радянський футбольний арбітр. Суддя всесоюзної категорії з футболу (1956) та хокею з м'ячем, арбітр ФІФА (1963)[1]. Вісім разів потрапляв до списку найкращих суддів СРСР. Був головним суддею фіналу Кубка СРСР 1967. У вищій лізі СРСР провів 121 поєдинок у ранзі головного судді (1954 — 1968).

Життєпис[ред. | ред. код]

Грав на позиції нападника в московських командах «Каучук» (1935—1940) і «Червона троянда» (1941, 1946-47). Суддівську кар'єру розпочав 1947 року.

Учасник німецько-радянської війни. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (2.09.1945), орденом Вітчизняної війни II ступеня (6.04.1985).

У вищій лізі СРСР із футболу в ранзі головного арбітра (1954 — 1968) провів 121 поєдинок, у яких призначив 19 пенальті й 12 разів вилучав футболістів[2]. Нагороджений пам'ятною золотою медаллю за суддівство 100 матчів чемпіонатів Радянського Союзу. Вісім разів потрапляв до списку найкращих суддів СРСР: 1959, 1960, 1961, 1962, 1963, 1964, 1965, 1966, 1967. Судив фінал Кубка СРСР 1967 (зустрічалися московські «Динамо» та ЦСКА). Член президії Всесоюзної колегії суддів — 1956—1976, член президії московської колегії суддів — 1954—1972.

Був суддею всесоюзної категорії з хокею з м'ячем, судив матчі чемпіонатів і Кубка СРСР. Провів понад 30 міжнародних матчів, в тому числі відбіркові ігри чемпіонатів світу та Європи.

Алімов був одним із найавторитетніших методистів Всесоюзної колегії суддів. Протягом двох десятків років очолював її навчально-методичну комісію, був автором багатьох методичних розробок і практично незамінним керівником весняних навчально-тренувальних зборів суддів, які обслуговують матчі команд класу «А», як тоді називався вищий дивізіон.

Був серед кандидатів на суддівство матчів чемпіонату світу 1966 року в Англії. Однак невдало проведена гра першості СРСР між столичними клубами «Динамо» і «Торпедо» перекреслила ці надії.

Помер 17 жовтня 1990 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Футбол. — 1994. — № 11. — С. 19.

Посилання[ред. | ред. код]