Анатолій Гургула
Слуга Божий Анатолій Гургула | |
---|---|
Народився |
1905 Томашівці, Калуський район, Івано-Франківська область |
Помер |
27 лютого 1980 Томашівці, Калуський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР |
Національність | українець |
У шлюбі з | Ірина Гургула |
о. Анатолій Гургула (1905, с. Томашівці — 27 лютого 1980, с. Томашівці, нині Калуського району Івано-Франківської області) — український священник, слуга Божий української греко-католицької церкви.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався у Львівській гімназії та духовній академії (1932). Парох у селах Нараїв, Золотники, м. Підгайцях, Убині (Львівська область), Томашівці.
Після ліквідації греко-католицької церкви радянською владою, о. Анатолій продовжував служити підпільно. Напередодні загибелі до о. Анатолія прийшли якісь люди, нібито з привітом від брата Ярослава, котрий втік буцімто з-під арешту до Аргентини. Розмовами вони приспали пильність о. Анатолія, а далі повели мову про віру, переконання, яких старий священик не вмів приховати. Тоді ж отця разом з дружиною Іриною було піддано жорстоким тортурам. Незабаром після цього візиту, у ніч з 26 на 27 лютого 1980 року, оселя Гургулів спалахнула пекельним вогнем. Подружжя Гургулів загинули, а хата вигоріла дотла. Щодо брата, о. Ярослава Гургули, то його останки виявили у 1990-х роках у горезвісному урочищі Дем'янів лаз під Івано-Франківськом, де радянські каральні органи розстрілювали інакодумців.
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Анатолія Гургули до лику блаженних[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Катерина Лабінська (23 вересня 2010). «Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру». risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 9 березня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографії. missiopc.org.ua. Місія «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ». Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 9 березня 2024.
- 40 років тому в Томашівцях спалили священника УГКЦ Анатолія Гургулу та його дружину. ifoonsku.ucoz.ua. Івано-Франківська обласна організація НСКУ. 27 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 9 березня 2024.
- Валентина Штинько. І буде син молитися до батька. volyn.com.ua. Інтернет-видання «Волинь-нова». Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 9 березня 2024.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |