Анрі Море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Море
фр. Henry Moret

Народження 12 грудня 1856(1856-12-12)[1][2][…]
Шербур[d]
Смерть 5 травня 1913(1913-05-05)[1][2][…] (56 років)
  Париж
Країна  Франція[4]
Навчання Національна вища школа красних мистецтв і Академія Жуліана
Діяльність художник
Напрямок Pont-Aven Schoold і імпресіонізм
Вчитель Жан-Леон Жером і Жан-Поль Лоран
Твори Goulphard і Q17495032?
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Krannert Art Museumd, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Музей д'Орсе, Манчестерська художня галереяd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Pont-Aven museumd, Музей витончених мистецтв Парижаd, Brest’s Museum of Fine Artsd, Ермітаж, MuMa Museum of modern art André Malrauxd, Музей Ламбінетd, Музей мистецтв Індіанаполіса, Баварські державні колекції картинd, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Museum Barberinid, Museum Walesd, Musée de la Compagnie des Indesd, Museum of Fine Arts of Reimsd, Музей Вальрафа-Ріхарца, Бременська картинна галерея, Saarland Museumd, Southampton City Art Galleryd, Реннський музей образотворчого мистецтва і Williamson Art Gallery and Museumd

CMNS: Анрі Море у Вікісховищі

Анрі Море (фр. Henry Moret; 12 грудня 1856, Шербур — 5 травня 1913, Париж) — французький художник-постімпресіоніст, член Понт-Авенської групи.

Народився в Шербурі 12 грудня 1856 року, син Луїзи Море, батько його невідомий. Проходив військову службу в Лор'яні, де відкрив собі південне узбережжя Бретані; там же, у Лор'яні, у вільний від служби час почав брати уроки у місцевого художника Ернеста Корольєра. Залишивши армію в 1876 році, Море вступив до Школи образотворчих мистецтв у Парижі, був прийнятий до класу Жана-Леона Жерома та Жана-Поля Лорана; потім продовжив навчання в Академії Жюліана.

Першу свою велику роботу, пейзаж «Пляж Локельтаз під час відливу», Море виставив у Паризькому салоні 1880 року. Під час салону він познайомився з художником Маріусом Гурдо, який примикав до групи імпресіоністів. Гурдо допоміг йому виставитися у Салоні французьких художників 1881 року, а 1884 року — у Салоні незалежних.

У 1888 році у Бретані Море знайомиться з Полем Гогеном і Емілем Бернаром і стає одним з учасників Понт-Авенської групи[5]. Незабаром Море укладає контракт із Полем Дюран-Рюелем, який із цього часу стає його основним продавцем картин. 1898 року Дюран-Рюель проводить у Парижі першу персональну виставку Море. Загалом через галерею Дюран-Рюеля пройшло близько 800 картин Море.

Помер 5 травня 1913 року у Парижі.

Основним мотивом у творчості Море було зображення прибережних краєвидів Бретані. Один з таких пейзажів — «Пор-Манеш» — став першою картиною, купленою російським промисловцем С. І. Щукіним, і тим самим ліг в основу його колекції; нині ця картина перебуває у колекції Ермітажу.

Історик постімпресіонізму Джон Ревалд, перераховуючи учасників групи, писав про художника: «Мовчазний Море, котрий любив більше слухати, ніж говорити»[6]. Російський мистецтвознавець Н. Ю. Семенова зазначала, що Анрі Море у своїй мальовничій манері зазнав сильний вплив Клода Моне[7]. Головний науковий співробітник Відділу західноєвропейського образотворчого мистецтва Державного Ермітажу А. Г. Костеневич також вважав, що Море, який "пробував скористатися кольоровими спрощеннями Гогена… все-таки більше орієнтувався на Клода Моне і врешті-решт виробив таку манеру, в якій любов до широких кольорів поєднувалася з живою трепетною фактурою ".

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ревалд Д. Постимпрессионизм / Пер. с англ. П. В. Мелковой; вступ. ст. и общ. ред. А. Н. Изергиной. — Л.: Искусство, 1962. — 436 с.
  • Костеневич А. Г. Искусство Франции. Живопись. Рисунок. Скульптура: в двух томах. — СПб.: Изд-во Государственного Эрмитажа, 2008. — Т. I. — 532 с. — ISBN 978-5-93572-295-1. — ISBN 978-5-93572-308-8.
  • Семёнова Н. Ю. Щукин. Биография коллекции. — М.: Слово, 2019. — 528 с. — ISBN 978-5-387-01554-0.