Антонов Неон Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антонов Неон Васильович
Народився 6 (19) січня 1907
Красково
Помер 24 жовтня 1948(1948-10-24)[1] (41 рік)
Хабаровськ, РРФСР, СРСР
Поховання Хабаровськ
Національність росіянин
Діяльність офіцер
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова (1941) і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут (1930)
Учасник німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове звання капітан 1-го рангу і контрадмірал
Партія ВКП(б)
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Ушакова Order of Ushakov, 2nd class орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Неон Васильович Антонов (19 січня 1907(19070119), село Красково Московського повіту Московської губернії, тепер Люберецького міського округу Московської області, Російська Федерація — 24 жовтня 1948, місто Хабаровськ, Російська Федерація) — радянський військово-морський діяч, контрадмірал (8.07.1945). Герой Радянського Союзу (14.09.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничника. У 1921 році разом із родиною переїхав до міста Коломни. У 1925 році закінчив школу-дев'ятирічку 2-го ступеня в Коломні та вступив до комсомолу. У 1925—1926 роках працював на станції Коломна конторником товарної контори, контролером електромережі.

На Робітничо-Селянському Червоному Флоті з жовтня 1926 року. У квітні 1930 року закінчив Ленінградське військово-морське училище імені Фрунзе, направлений служити в морську прикордонну охорону ОДПУ СРСР на Далекому Сході.

З травня 1930 року служив вахтовим начальником прикордонного судна «ПС-10», з лютого 1932 року — штурманом прикордонного сторожового корабля «Воровський» Владивостоцького морського прикордонного загону, з вересня до грудня 1933 року виконував обов'язки помічника командира цього корабля.

З грудня 1933 до квітня 1936 року — помічник начальника штабу прикордонної флотилії НКВС СРСР на Далекому Сході.

З квітня 1936 до січня 1940 року — командир прикордонного сторожового корабля «Воровський» Владивостоцького морського прикордонного загону, який використовувався для охорони морського кордону СРСР в Охотському, Беринговому, Чукотському морях.

З січня 1940 до червня 1941 року навчався на командному факультеті Військово-морської академії імені Ворошилова. Після початку німецько-радянської війни достроково випущений з другого курсу.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У червні 1941 — січні 1942 року — командир 1-го дивізіону канонерських човнів шхерного загону Червонопрапорного Балтійського флоту. З січня до серпня 1942 року — начальник штабу Охорони водного району Балтійського флоту.

У серпні — грудні 1942 року — начальник штабу Онезького загону кораблів Балтійського флоту. У грудні 1942 — січні 1944 року — начальник штабу Онезької військової флотилії (з липня до серпня 1943 року тимчасово виконував обов'язки командувача флотилії). У січні — серпні 1944 року — командувач Онезької військової флотилії.

З серпня по вересень 1944 року — начальник штабу Ризького морського оборонного району Балтійського флоту.

У вересні 1944 — червні 1945 року — перший командир радянської військово-морської бази Порккала-Удд у Фінляндії.

У червні 1945 — 24 жовтня 1948 року — командувач Амурської військової флотилії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з японськими імперіалістами та виявлені при цьому відвагу та геройство» контрадміралу Антонову Неону Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 7128).

24 жовтня 1948 року загинув внаслідок нещасного випадку під час риболовлі на Амурі. Похований в Червонофлотському районі Хабаровська біля пам'ятника морякам-амурцям, які загинули в громадянську війну.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б TracesOfWar

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурье В. М. Адмиралы и генералы Военно-Морского флота СССР в период Великой Отечественной и советско-японской войн (1941—1945). — СПб.: Русско-балтийский информационный центр БЛИЦ, 2001. — С. 17.
  • Антонов Неон Васильевич [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)