Аполлос (Байбаков)
Архієпископ Аполлос | ||
| ||
---|---|---|
26 жовтня 1798 — 14 травня 1801 | ||
Попередник: | Веніамін (Краснопєвков-Румовський) | |
Наступник: | Євлампій (Введенський) | |
Альма-матер: | Слов'яно-греко-латинська академія і Імператорський Московський університетd | |
Діяльність: | православний священник, Orthodox theologian | |
Ім'я при народженні: | Андрій Дмитрович Байбаков | |
Народження: | 1737 Україна село Змітнів, Чернігівський полк, тепер Сосницький район, Чернігівська область | |
Смерть: | 14 (26) травня 1801 Архангельськ | |
Чернецтво: | 1775 | |
Єп. хіротонія: | 5 червня 1788 | |
Архієпископ Аполлос (Андрій Дмитрович Байбаков; 1737, село Змітнів, Чернігівський полк − † 14 травня 1801, Архангельськ) — український церковний діяч, теоретик поезії, педагог, богослов другої половини XVIIIст[3]. Ректор Московської духовної академії (1783—1791 рр.).
Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої).
Життєпис[ред. | ред. код]
1757–1767 рр. навчався у Московській Слов'яно-греко-латинській академії, з 9 лютого 1768 — 26 березня 1770 рр. — на філософському факультеті у Московському університеті.
1770 р. — працював коректором при університетській типографії, з 1772 — вчитель поетики та риторики у Слов'яно-греко-латинській академії.
1774 р. — пострижений в чернецтво з іменем Аполлос.
У квітні 1775 р. — ректор Троїцької семінарії і у 1782—1783 рр. був на посаді намісника Троїцької лаври.
17 грудня 1783 р. — возведений в сан архімандрита Заіконоспаського монастиря та призначений ректором Московської духовної академії.
У грудні 1785 р. викликаний до Санкт-Петербурга, а у 1786 р. - призначений настоятелем Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря.
5 червня 1788 р. — хіротонія в єпископа Орловського та Севського.
26 жовтня 1798 р. переміщений до Архангельської та Холмогорської єпархії.
Був членом Російської академії; написав декілька праць по теорії словесності московської мови, із яких найбільше відома «Правила пиитическия» (вийшло 10 видань з 1774 по 1826 рр.).
Помер 14 травня 1801 р. у Архангельську[4].
Бібліографія[ред. | ред. код]
Окрім перекладів та проповідей, написав декілька богословських праць:
- «Богословские рассуждения» (Москва, 1781),
- «Натура и благодать» (1784),
- «Об ангелах» («Приб. к твор. Св. Отцев», 1863),
- «Исследование книги масона (С. Мертена) о заблуждениях и истине» (Тула, 1790);
- «Лишенный зрения Ураний, несчастный государь»
- «Неразрывный союз двух братьев»
- «Кто есть истинный друг»
Неопубліковані:
- «О начале церковного молитвословия»
- «Чин Божественной литургии»
Святійший Синод вирішив, що в цих працях були «у деяких речах пояснення написані без доказів із непристойними сумнівними висловами».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ MAK
- ↑ а б Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 1: А—И / под ред. А. М. Панченко — 1988. — С. 48–52. — ISBN 5-02-027972-2
- ↑ (рос.) Православная энциклопедия. АПОЛЛОС. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Аполлос (Байбаков) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Випускники Слов'яно-греко-латинської академії
- Народились 1737
- Померли 26 травня
- Померли 1801
- Українські релігійні діячі
- Українські православні діячі
- Українці — єпископи РПЦ (синодальної)
- Єпископи Російської православної церкви
- Православні єпископи
- Церковні педагоги
- Персоналії:Москва
- Персоналії:Архангельськ
- Померли в Архангельську
- Персоналії:Сосницький район
- Християнські письменники
- Випускники Московської духовної академії
- Ректори Московської духовної академії