Аристідіс Балтас
| Аристідіс Балтас | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 лютого 1943 (81 рік) Керкіра, Керкіра, Іонічні острови, Греція |
| Країна |
 Греція |
| Діяльність | політик, фізик, викладач університету, філософ |
| Alma mater |
Афінський національний технічний університет Паризький університет Університет Париж XI |
| Заклад | Афінський національний технічний університет |
| Посада | депутат Парламенту Греції[d][1] і Minister of Culture of Greeced |
| Науковий керівник | François Lurçatd |
| Партія | Коаліція радикальних лівих |
 Аристідіс Балтас у Вікісховищі | |
Аристідіс Балтас (грец. Αριστείδης Μπαλτάς; 9 лютого 1943, Корфу) — грецький філософ науки, фізик і лівий політик, який обіймав посаду міністра культури та спорту Греції з 23 вересня 2015 року до 5 листопада 2016 року у другому Кабінеті міністрів Алексіса Ципраса. Раніше він обіймав посаду міністра культури, освіти та релігійних справ у першому уряді Ципраса з 27 січня до 28 серпня 2015 року.
Він — почесний професор філософських наук в Афінському національному технічному університеті та президент Інституту Нікоса Пуланзаса[2]. У ході парламентських виборів у Греції у вересні 2015 року його обрали депутатом у виборчому округу Аттика від СІРІЗА.
Освіта та наукова кар'єра[ред. | ред. код]
Балтас здобув освіту у галузі електротехніки та машинобудування в Афінському національному технічному університеті, де навчався з 1962 до 1967 рік перед тим, як завершити докторський ступінь з теоретичної фізики під керівництвом Франсуа Лурчата при Університеті Париж XI у 1971 році. Дисертацію «La Neutrino-Production des Résonances Baryoniques dans le Modèle des Quarks» («Створення баріонного резонансу у кварковій моделі за допомогою нейтрино»)[3]. У 1982 році він повернувся до Афінського національного технічного університету, щоб стати викладачем кафедри фізики[2]. З 1984 до 1985 рік він був запрошеним науковим співробітником Центру філософії науки Університету Піттсбурга; у 2005—2006 роках він знову обіймав цю посаду[4]. Його призначили доцентом кафедри філософії та методології фізики в університет у 1984 році, потім доцентом кафедри філософії науки у 1992 році та професором у 2002 році[2].
Дослідження Балтаса у галузі філософії пов'язані насамперед з питаннями гносеології Луї Альтюссера, і в більш загальному плані відносини між філософією науки й епістемологією та між аналітичною та континентальною філософіями[2][4]. Його робота охоплює галузі фізики, математики, психоаналізу й історичного матеріалізму[5]. Балтас, крім того, вивчав таких філософів як Людвіг Вітгенштайн, Фрідріх Ніцше, Бенедикт Спіноза, Жак Дерріда, Джон Макдавел і Вальтер Беньямін[2].
У 2002 році Балтаса нагородили Національною премією у галузі літератури за книгу «Об'єкти та аспекти власної особистості» (Αντικείμενα και όψεις εαυτού)[6]. У грудні 2010 року він отримав Премію Ксантопулоса-Пневматикоса за успіхи на педагогічній ниві[7].
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Балтас є одним із засновників Коаліції радикальних лівих (СІРІЗА), у 2012 році Балтас став координаційним членом політичного планування комітету[8]. Після перемоги СІРІЗА на чолі з Алексісом Ципрасом на парламентських виборах у січні 2015 року Балтаса призначили міністром культури, освіти та релігії у кабінеті Ципраса. Невдовзі після вступу на посаду Балтас заявив, що крім безпосереднього завдання полегшення гуманітарної кризи у грецьких школах і розв'язання проблеми «вічних студентів», які були змушені призупинити своє навчання, щоб знайти роботу і забезпечувати себе, його довгострокові цілі як міністра були спрямовані на відновлення незалежності професійної освіти від вищої, скасування всегрецьких іспитів і підтримка вільного доступу до вищої освіти[9].
Публікації[ред. | ред. код]
- грецькою мовою
- 1985 — Σύντομη κβαντική μηχανική
- 1991 — Επιστημολογικά: Για την ιστορία της επιστήμης
- 1994 — Ο Λουί Αλτουσέρ και το τέλος του κλασικού μαρξισμού
- 1999 — Στο περιθώριο επιστήμης και πολιτικής
- 2001 — Αντικείμενα και όψεις εαυτού
- 2002 — Για την επιστημολογία του Λουί Αλτουσέρ
- 2004 — Το μήλο του Φρόυντ και το ασυνείδητο του Νεύτωνα
- 2016 — Παράμετροι και γνώμονες εξ αριστερών
- англійською мовою
- Peeling Potatoes or Grinding Lenses: Spinoza and Young Wittgenstein Converse on Immanence and Its Logic. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 2012 (ISBN 0822944162)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://vouliwatch.gr/mp/mpaltas-aristeidis
- ↑ а б в г д «Διαφωνούμε κάθετα με το νόμο πλαίσιο» λέει ο Αριστείδης Μπαλτάς. To Vima. 26 січня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
- ↑ Aristides Baltas – CV (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
- ↑ а б Center for Philosophy of Science: Visiting Fellows 2005–6. University of Pittsburgh. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 29 січня 2015.
- ↑ Between Spinoza and Wittgenstein: A Panel Discussion on Aristides Baltas' Peeling Potatoes or Grinding Lenses. New York University. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
- ↑ Freud and Fundamentalism: The Psychical Politics of Knowledge / Stathis Gourgouris. — Fordham University Press[en], 2010. — С. 247. — ISBN 9780823232239.
- ↑ Awards. Foundation for Research & Technology – Hellas. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
- ↑ Aristides Baltas; Leo Panitch (2013). The rise of Syriza: an interview with Aristides Baltas. Socialist Register. Т. 49. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
- ↑ Makki Marseilles (6 лютого 2015). Minister prepares to address ‘human crisis’. University World News. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
|
