Аріан мангровий
| Аріан мангровий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Amazilia boucardi (Mulsant, 1877) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Arena boucardi Polyerata boucardi | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Аріа́н мангровий[2] (Amazilia boucardi) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Коста-Рики. Вид названий на честь французького орнітолога Адольфа Букара[en][4]
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9,5-11 см, вага 4,5 г. У самців верхня частина тіла золотисто-зелені або бронзово-зелені. Підборіддя, горло і груди у них синьо-зелені, блискучі, пера на підборідді у них мають білі краї. Живіт білуватий, боки бронзово-зелені, нижні покривні пера хвоста білі. Хвіст дещо роздвоєний, бронзово-зелений, крайні стернові пера мають чорнуваті кінчики і краї. Дзьоб дещо вигнутий, чорний, знизу біля основи червонуватий.
У самиць нижня частина тіла переважно біла, горло і боки поцятковані зеленими плямками. Крайні стернові пера у них мають сіруваті кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак нижня частина тіла у них більш сірувата.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мангрові аріани мешкають у вузькій прибережній смузі на тихоокеанському узбережжі Коста-Рики, від затоки Нікоя[en] до затоки Дульсе[en]. Вони живуть в мангрових лісах, переважно в заростях Pelliciera rhizophorae, іноді у прилеглих вторинних лісах та в заростях на піщаних мілинах. Живляться нектаром квітучих мангрових рослин, нектаром Inga, Heliconia і Maripa на прилеглих лісових галявинах, а також комахами. Сезон розмноження у мангрових аріанів триває з жовтня по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, павутиння і лишайників, розміщується в мангрових заростях, на висоті від 1 до 4 м над землею. В кладці 2 яйця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий. що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція мангрових аріанів становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Amazilia boucardi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 грудня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 75. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |