Аставін Сергій Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аставін Сергій Тимофійович
Народився 22 жовтня 1918(1918-10-22)
Чорне, Bolkhovsky Uyezdd, Орловська губернія, Московська область[d], Російська СФРР
Помер 1996
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  Російська СФРР
 СРСР
 Росія
Діяльність дипломат
Заклад Міністерство закордонних справ СРСР
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть» медаль «За оборону Москви»

Сергій Тимофійович Аставін (нар. 22 жовтня 1918, Чорне — пом. 1996) — радянський комсомольський і партійний діяч, дипломат; надзвичайний і повноважний посол.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 жовтня 1918 року в селі Чорному (нині Знаменський район Орловської області, Росія)[1]. Член ВКП(б)[2].

З лютого 1943 року до серпня 1944 року обіймав посаду першого секретаря Іванівського обласного комітету ВЛКСМ; з вересня 1944 року до травня 1946 року — першого секретаря Владимирського обласного комітету ВЛКСМ[3]. Нагороджений медалями «За оборону Москви»[1], «За трудову доблесть» (22 січня 1944)[4].

З 1951 року до березня 1953 року працював секретарем комітету ВКП(б)/КПРС № 1 МДБ СРСР[2]. З 1954 року працівник Міністерства закордонних справ СРСР:

  • у 1954—1955 роках — начальник політичного відділу Посольства СРСР у Німецькій Демократичній Республіці і Верховного комісаріату СРСР у Німеччині;
  • у 1955—1956 роках — радник Посольства СРСР у Німецькій Демократичній Республіці;
  • у 1956—1958 роках — радник-посланник Посольства СРСР у Німецькій Демократичній Республіці;
  • у 1958 році — повірений у справах СРСР у Німецькій Демократичній Республіці;
  • у 1960—1970 роках — завідувач V Європейського відділу МЗС СРСР;
  • з 4 липня 1970 року по 21 червня 1973 року — надзвичайний та повноважний посол СРСР в Ісландії[2].
  • з 7 липня 1973 року по 31 липня 1986 року — надзвичайний та повноважний посол СРСР на Кіпрі[2].
  • з 1986 року — на пенсії[2].

Помер у 1996 році[2]. Похований у Москві на Троєкуровському кладовищі (ділянка № 3, ряд № 19).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Аставин Сергей Тимофеевич / Память народа. (рос.)
  2. ↑ а б в г д е Аставин Сергей Тимофеевич / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991.(рос.)
  3. ↑ Первые секретари ОК ВЛКСМ Ивановской области / Комсомольская юность моя. (рос.)
  4. ↑ Аставин Сергей Тимофеевич / Память народа. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Аставин, Сергей Тимофеевич // Дипломатический словарь. Том І А—И. — Москва: Издательство политической литературы, 1971. — С. 159 (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аставін_Сергій_Тимофійович&oldid=37947876