Астрономічний інститут Словацької академії наук
Астрономічний інститут Словацької академії наук | ||||
---|---|---|---|---|
Головна будівля астрономічного інституту. | ||||
Основні дані
| ||||
Засновано | 1953[1] | |||
Країна | Словаччина[1] | |||
Тип | об'єкт[d][1] і організація | |||
Вебсторінка | ta3.sk/l2.php?part=general&cont=contacts | |||
Мапа
| ||||
Астрономічний інститут Словацької академії наук у Вікісховищі |
Астрономічний інститут Словацької академії наук — підрозділ Академії наук Словаччини, утворений 1953 року, коли державна Обсерваторія Скалнате Плесо (заснована 1943 року доктором Бечваржом) отримала статус астрономічного інституту, що став складовою частиною новоутвореної Академії. Штаб-квартира інституту знаходиться у Татранській Ломниці[2].
Області досліджень і організація інституту[ред. | ред. код]
Пріоритетними напрямками досліджень інституту є Сонце, міжпланетна матерія (комети, метеори, астероїди), а також астрофізика, зокрема змінні і хімічно пекулярні зорі. В інституті постійно працює близько 65 осіб, з яких приблизно 50 ведуть активні наукові дослідження. Інститут поділяється на три департаменти[3].
Департамент фізики Сонця[ред. | ред. код]
Головною галуззю досліджень департаменту є сонячна активність, а саме процеси у фотосфері, хромосфері і сонячній короні. Проводиться аналіз спектральних ліній, у тому числі з використанням даних спостережень з Vacuum Tower Telescope[en] (Тенерифе, Іспанія) і обсерваторії SOHO.
Департамент міжпланетної матерії[ред. | ред. код]
Дослідження з використанням головного телескопа Обсерваторії Скалнате Плесо зосереджено у галузі фотометрії і астрометрії астероїдів і комет. Також для виявлення метеороїдів застосовуються камери типу «риб'яче око».
Департамент фізики зір[ред. | ред. код]
У фокусі досліджень даного департаменту — подвійні зорі і зоряні системи. Використовується спектроскопія і дані з космічних телескопів типу Hubble, Hipparcos і каталогів TYCHO.
Об'єкти інституту[ред. | ред. код]
Інституту підпорядковані гірські обсерваторії у Скалнатому Плесі, Ломницькому Штиті, Старій Лесні і департамент теоретичних досліджень у Братиславі (заснований 1955), де здійснюється загальнонаціональна координація досліджень у галузі міжпланетної матерії. Також інститут оперує кількома фотографічними камерами повного неба, що входять у Європейську болідну мережу.
Астрономічна Обсерваторія Скалнате Плесо (1783 м) заснована у 1943 році. Серед обладнання — 61 см астрометричний і фотометричний рефлектор з ПЗС-камерою, а також фотометричний рефлектор діаметром 60 см.
Обсерваторія Ломницький Штит (2632 м) працює з 1960 року. Обладнана 20 см коронографом і спектрометром.
У штаб-квартирі інституту у Татранській Ломниці встановлено 60 см рефлектор і горизонтальний спектрограф для спостережень Сонця.
Директори[4][ред. | ред. код]
- Антонін Бечварж (1943—1950)
- Владімір Ґут[sk] (1951—1956)
- Завіш Бохнічек[sk] (1956—1958)
- Людмила Пайдушакова (1958—1979)
- Юліус Сикора (1979—1989)
- Ян Штоль[sk] (1989—1993)
- Юрай Зверко (1993—2001)
- Ян Сворень (2001—2009)
- Алеш Кучера (2009—2017)
- Мартін Ванько (2017–)
Здобутки інституту[ред. | ред. код]
Астрономічний інститут брав участь у відкритті наступних комет[5]:
Назва | Код | Дата відкриття | Яскравість на момент відкриття |
Pajdušáková-Rotbar-Weber | C/1946 K1 | 30. 05. 1946 | 7 |
Bečvář | C/1947 F2 | 27. 03. 1947 | 9 |
Mrkos | C/1947 Y1 | 20. 12. 1947 | 9,5 |
Pajdušáková-Mrkos | C/1948 E1 | 15. 02. 1948 | 10 |
P/Honda-Mrkos-Pajdušáková | 45P | 03. 12. 1948 | 9 |
Pajdušáková | C/1951 C1 | 04. 02. 1951 | 8,5 |
P/Tuttle-Giacobini-Kresák | 41P | 24. 04. 1951 | 10,5 |
Mrkos | C/1952 H1 | 27. 04. 1952 | 10 |
Mrkos | C/1952 W1 | 28. 11. 1952 | 10 |
Mrkos-Honda | C/1953 G1 | 12. 04. 1953 | 9 |
Pajdušáková | C/1953 X1 | 03. 12. 1953 | 11 |
Vozárová | C/1954 O1 | 28. 07. 1954 | 9 |
Kresák-Peltier | C/1954 M2 | 26. 06. 1954 | 10 |
Mrkos | C/1955 L1 | 12. 06. 1955 | 3,5 |
P/Perrine-Mrkos | 18D | 19. 10. 1955 | 9 |
Mrkos | C/1956 E1 | 12. 03. 1956 | 9 |
Mrkos | C/1957 P1 | 29. 07. 1957 | 3 |
Mrkos | C/1959 X1 | 03. 12. 1959 | 8 |
У відкриттях брали участь п'ять астрономів: Антонін Мркос, Людміла Пайдушакова, Любор Кресак, Антонін Бечварж і Марґіта Кресакова. З 70 комет, відкритих дослідниками всього світу у 1946—1959 роках, 18 були відкриті у обсерваторіях Скалнате Плесо і Ломницький Штит.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GRID Release 2018-02-08 — 2018-02-08 — 2018. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5873451
- ↑ Prečo sme, prečo sme tu a kto sme?. 12 вересня 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2008. Процитовано 12 вересня 2009.
- ↑ Všeobecne o astronomickom ústave. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 31 серпня 2009. Процитовано 8 вересня 2009.
- ↑ Directors of the Astronomical Institute. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 8 September 2009.
- ↑ Objavy a fyzika komét. 9 вересня 2009. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 9 вересня 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
|