Ах-Метек
| Ах-Метек | |
|---|---|
.jpg) | |
| 44°51′24″ пн. ш. 34°16′13″ сх. д. / 44.85666666669444425° пн. ш. 34.27027777780555340° сх. д. | |
| Витік | на північно-західних схилах хребта Чатир-Даг |
| • координати | 44°48′27″ пн. ш. 34°15′09″ сх. д. / 44.80750° пн. ш. 34.25250° сх. д. |
| Гирло | Аян |
| • координати | 44°51′24″ пн. ш. 34°16′13″ сх. д. / 44.85667° пн. ш. 34.27028° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 6,6 км |
| Площа басейну: | 7,3 км² |
 | |
Ах-Метек (рос. Ах-Метек, крим. Aq Metek, Акъ Метек) — маловодна річка в Україні в межах Головного пасма Кримських гір, на території Сімферопольського району. Ліва притока Аян, (басейн Азовського моря)[1].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 6,6 км, площа водозбірного басейну 7,3 км , найкоротша відстань між витоком і гирлом — 5,64 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,17 [2]. Формується багатьма безіменними струмками та декількома загатами[2].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-західних схилах хребта Чатир-Даг[3] з джерела Мурза-Чокран[4]. Тече переважно на північний схід[5] понад селом Мраморне (до 1948 року — Біюк-Янкой[6], крим. Büyük Yanköy) і у селі Зарічне (до 1948 року — Шумхай, крим. Şumhay) впадає у річку Аян, ліву притоку Салгіру
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Біля гирла річку перетинає автошлях М18 (автомобільний шлях міжнародного значення на території України,
Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта)[2].
- Біля витоку річки на південно-східній стороні на відстані приблизно 2,40 км розташована Мармурова печера[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 25
- ↑ а б в г google.com.ua/maps/@44.8521937,34.2490289,14.5z?hl=uk
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIV, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
- ↑ Источники Крыма. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
- ↑ Южный Берег Крыма. Центральная часть Крыма. Топографическая карта.
- ↑ Топонимика Биюк-Янкоя. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 9 травня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 13. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |