Бабич Олександр Володимирович
Бабич Олександр Володимирович | |
---|---|
Підполковник (посмертно) | |
Загальна інформація | |
Народження |
1 лютого 1976 Олександрівка |
Смерть |
8 листопада 2014 (38 років) помер від поранень |
Поховання | Мукачево |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Олекса́ндр Володи́мирович Ба́бич (1 лютого 1976 р., смт. Олександрівка, нині Кропивницького району Кіровоградської області — 8 листопада 2014 р., Дніпро) — майор Збройних сил України; наказ ном.757 від 07.10.15р. присвоєно чергове військове звання «підполковник» — посмертно, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив школу №3 міста Кропивницький, після школи обрав кар’єру військового.
Заступник командира батальйону по роботі з особовим складом, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.
В зоні бойових дій з початку серпня 2014-го, дружині повідомив: «Настав мій час, я повинен виконати свій обов'язок!»
Вечором 5 листопада 2014-го під час обстрілу російськими збройними формуваннями позицій українських військовиків під Дебальцевим в намет влучив снаряд із стрільнями, куди забіг Олександр, почалася пожежа. Військові, що зазнали опіків, були доставлені до шпиталю. У Бабича обгоріло 92 % поверхні тіла, шкіра лишилася лише на грудях під кишенями та на ногах — під берцями, проте Олександр ще кілька днів боровся за життя.
Помер 8 листопада у Дніпропетровському шпиталі. Того дня синові Артему виповнився перший рік. Без Олександра залишилися дружина Олена, двоє маленьких дітей — Вікторія та Артем. Останніми словами Олександра Бабича були: «Я вас дуже люблю».
Похований у Мукачеві 12 листопада 2014-го. Солдати з його підрозділу на похованні емоцій не стримували.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
- почесний громадянин Мукачевого — 25 червня 2015.
- 8 вересня 2015 року у кропивницькій ЗОШ № 3 відкрито меморіальну дошку на честь випускника Олександра Бабича.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Бабич Олександр Володимирович [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Дружина Олександра Бабича: «Він був найкращим чоловіком і батьком» [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
- 1976 – народився Олександр Бабич, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) - Український інститут національної пам'яті
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Підполковники (Україна)
- Народились 1 лютого
- Народились 1976
- Померли 8 листопада
- Померли 2014
- Поховані в Мукачеві
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Олександрівки (Кіровоградська область)
- Випускники Одеської військової академії
- Почесні громадяни Мукачева