Багров Михайло Федорович
Багров Михайло Федорович | |
---|---|
справжнє прізвище - Топор | |
Народився |
1864 Ананьїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер |
22 березня 1938 Биківня, Броварський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | актор і антрепренер |
Відомий завдяки | актор київського театру «Соловцов», антрепренер київських і одеських оперних та драматичних труп |
Alma mater | Московське театральне училище |
Миха́йло Фе́дорович Багро́в (справжнє прізвище — Топор; 1864, м. Ананьїв, нині Одеської області — 22 березня 1938, Биківня) — актор і антрепренер.
Життєпис[ред. | ред. код]
1883 — закінчив Московське театральне училище.
1883—1898 — актор Малого театру в Москві, де був партнером Г. Федотової, М. Єрмолової, М. Рибакова, О. Южина.
1897—1910 (з перервою) — актор київського театру «Соловцов».
1909—1923 (з перервою) — антрепренер київських і одеських оперних та драматичних труп (1909—1910 — антрепренер Одеського драматичного театру, 1912—1923 — антрепренер і директор Міського театру в Києві).
До 1 березня 1937 працював артистом-режисером оперного театру в Алма-Аті. Згодом проживав у Києві за адресою Короленка, 48-а, кв. 24.
Був заарештований 25.08.1937 року УНКВС по Київській області і звинувачений за статею 54-6 Кримінального кодексу УРСР.
Засуджений за постановою Трійки до смертної кари. Розстріляний 22 березня 1938 року. Реабілітований 11 травня 1989 року згідно з Указом Президії Верховної Ради (спр. 61908).[1]
Антреприза[ред. | ред. код]
В його антрепризах виступали Г. О. Пасхалова, В. М. Петіпа, М. М. Радін, М. Х. Рибаков, І. А. Слонов, В. Л. Юренєва, С. М. Мирович, В. М. Лубенцов, К. Д. Воронець-Монтвід, О. Д. Петляш, С. Б. Белина-Скупевський, О. І. Монська, І. М. Берсенєв, працювали режисери М. М. Синельников, К. О. Марджанішвілі, деякі вистави оформлював В. В. Верещагін.
У Києві його трупа поставила «Ноктюрн» М. Лисенка, «Пан сотник» Г. Козаченка, «Черевички» П. Чайковського (1918, вперше українською мовою), «Галька» С. Монюшка та «Сільська честь» П. Масканьї (1923, обидві українською мовою).
Ролі[ред. | ред. код]
- Жадов («Тепленьке місце» О. Островського)
- Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя)
- Вершинін («Три сестри» А. Чехова)
- Дон Карлос («Дон Карлос» Ф. Шіллера)
- Ромео («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пам'ять Биківні: документи і матеріали. — К.: Рідний край, 2000. — С. 92
Джерела[ред. | ред. код]
- Багров Михайло Федорович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 125. — ISBN 5-88500-27-1.
- Багров Михайло Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 33. — ISBN 5-88500-071-9.
|