Бакаїха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакаїха
Тернопіль
Бакаїха
Бакаїха

Вигляд на «Оболоню» і «Бакаїху»
Загальна інформація
Країна Україна Україна
Район Оболоня
Адмінодиниця Тернопіль

«Бакаїха» — історична місцевість міста Тернополя на «Оболоні».

Історія[ред. | ред. код]

Топоніми Бакаїха та Бакаїха Луги зафіксований на кадастровому плані Тернополя, початок роботи над яким датується 1797 роком.[1]

Бакаїха Луги починалися від надсеретянських боліт від Подолу, переходили в Бакаїху, що простігалася до Петрикова і в напрямку Березовиці.[2]

Легенда[ред. | ред. код]

За легендою, в часи татарського лихоліття Тернопіль зазнавав нападів. Якось дяк Йосип, що жив біля Надставної церкви, пробудився від виття собак з передмістя та іржання коней з болота над Серетом. Пішов він на Львівську вулицю, але нічого не побачив. Тоді піднявся на дзвіницю і на високому пагорбі над Серетом побачив татарське шатро. Дяк запалив пороховий гніт і сигналом із гармати (за іншими даними з гаківниці) хотів сповістити мешканців про ворожу небезпеку. Гаківниця - це така довга і важка фортечна рушниця великого калібру, з гаком на цівці (під стволом), вживана у XVI -XVII ст. Довжина ствола від 1-2,5 метрів. Дальність пострілу 300 м. Він запалив гніт і націлився на шатро, як єдину ціль, що було видно. Пролунав гучний постріл, почулися крики та зойки зі сторони річкового туману. Виявляється дяк влучив. Прокинулася сторожа. Йосип зарядив і вистрілив вдруге та втретє. Почали стріляти і вартові. А зранку на місці розташування шатра знайшли покривавлені шматки тканини, витолочену копитами коней траву і відсутність татар. Вороги зникли і дали місту спокій [3].

А щасливі міщани почали насміхатися:
Їхав Бакай, їхав
Та до міста не доїхав.

Відтоді стали називати поле Бакаїхою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У нестримному леті літ // Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 10.
  2. Біля витоків. Поділ і Стара синагога // Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 52.
  3. Бородій, Андрій (21 червня 2022). 5 легенд про Тернопіль, яких ви не знали - iternopolyanyn.com (укр.). Процитовано 29 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]